ЯК ПОВЕРТАТИ КРИМ?
Півострів уже півтора року окупований, і за цей час була тільки одна стратегія його повернення. Дипломатична – із залученням міжнародної спільноти і санкцій. Але українці хочуть швидких рішень. Й останнім часом стала популярна інша версія – блокада. Про те, хто ефективніший у поверненні Криму – влада чи радикальні активісти – намагалися визначити у новому випуску програми “Дебати PRO” на Першому каналі.
З чого все почалося?
Україна втратила Крим на початку 2014 року. За допомогою зелених чоловічків, які потім стали російськими військовими, окупанти захопили будівлі органів влади, заблокували аеропорт Бельбек та військові частини. Під дулами автоматів 16 березня у Криму відбувся неконституційний референдум. Більшість його учасників буцімто висловилися за приєднання до Росії. Згодом Генеральна Асамблея ООН визнала голосування незаконним. Росія наполягає, що тепер Крим – російський. Україна наполягає, що рано чи пізно його поверне. Як повертати – поки що незрозуміло.
Є два підходи – виважений та радикальний. Виважений підхід обрала чинна українська влада – це дипломатична робота, сподівання на санкції проти Росії, позови до міжнародних судів. При цьому, щоб українці в Криму могли й далі отримувати харчі та товари, Україна ухвалила закон про вільну економічну зону, що дає змогу торгувати з окупованим півостровом. Також Київ уклав контракт на постачання до Криму електроенергії.
Інший підхід є в активістів. Вони не вірять у дипломатію і пропонують змусити кримчан відмовитися від прапорів Росії. Вже місяць активісти блокують проїзд фур із харчами на територію півострова, вимагають припинити постачання електроенергії, а хтось невідомий підриває прокладені туди лінії електропередач. Також активісти хочуть, щоб держава скасувала рішення про створення вільної економічної зони та припинила торгувати з Кримом. Який із цих двох підходів є більш ефективним?
Що думають експерти?
Тримати питання України і питання Криму на передовицях міжнародної політики – сьогодні надважливо. І саме для цього була організована громадська акція блокади – запевнив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров.
“Сьогодні рівно 20 місяців із того моменту як у Криму було захоплено приміщення Верховної Ради і Ради міністрів Криму. Ті, хто на початку програми були названі радикальними активістами – вони не проти дипломатичних та інших засобів, які є виваженими. Але життя кожен день дає нові виклики: Сирія, біженці, мігранти. І українська тема зараз іде з європейської політики. От ті люди, яких називають радикальними активістами, а це справжні патріоти – вони роблять усе, щоб українська, кримська тематика були на перших рядах міжнародної політики. От для цього і є громадянська акція Криму”, – пояснив пан Чубаров.
Опонент голови Меджлісу кримськотатарського народу – нардеп Іван Вінник вважає, що блокада півострова радикалізує настрої. Тому найкращим виходом мають стати спільні дії активістів і влади: “Щодо того, хто є активніший і ефективніший – влада чи народ… Якщо почитати 5-ту статтю Конституції України, то єдиним джерелом влади є народ. Якщо подивитися на події, що відбулися на Майдані – народ став владою. Тому коли ми сьогодні говоримо про активістів, які намагаються зрушити своїми активними діями владу – це є один спільний механізм. Нам треба об’єднати зусилля. Чи можемо ми продуктовою чи енергетичною блокадою звільнити Крим? Я особисто у цьому не впевнений. Це тільки радикалізує настрої. Потрібне третє рішення”.
Спільна робота вже ведеться, бо, наприклад силовим структурам не віддавалися накази розганяти чи блокувати акцію – силовики навпаки мали підтримувати порядок. На цьому наголосив колишній заступник начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області (червень-жовтень 2015) Ілля Ківа: “Нарешті ми щось почали робити по відношенню до окупованої території. Ми перестали мовчати. Кримські татари були ініціаторами, і їх підтримали не тільки на рівні народу, а ще й на рівні влади. Ми як силова структура не отримували злочинних наказів розганяти цю акцію – було завдання тільки підтримувати законність і порядок. Це початок взаємодії”.
Громадянська акція, спрямована не проти влади, а в допомогу їй. Це щось нове з початку 90-х, і це дуже позитивний крок. Зокрема радник Президента України Сергій Куніцин каже, що головна мета, якої вдалося досягти за допомогою блокади – повернути Крим у свідомість українців. Напередодні саміту Генеральної Асамблеї ООН Україна заявила, що Крим – наш, і ми не забули про нього. “А зараз настав час на державному рівні ухвалити рішення, щоб люди там не мерзли, а тільки контролювали ситуацію. І заборонити туди ввезення 200 тисяч фур на рік, бо ми не повинні годувати чужу армію. Що стосується енергетичної блокади – це питання є куди серйознішим і глибшим. Бо не повернувши свідомість кримчан, а просто погрузивши їх у темряву й створивши проблеми з технічних причин у частині Херсонської області – можемо отримати і негативний результат”, – наголосив Сергій Куніцин.
Зону вільної торгівлі треба перенести на територію Херсонської області, створити сприятливі бізнес-умови, щоб кримчани бачили, що на материковій Україні люди живуть краще. Такий спосіб запропонував радник Президента України, і його підтримав у цьому гість із іншого боку студії – експерт фонду “Майдан закордонних справ” Андрій Клименко. Хоча в тому, що влада робить усе можливе для повернення півострова, останній зовсім не впевнений: “Сьогодні ми говоримо не про блокаду. Блокада – це занадто вузько. Це один із елементів повернення Криму. Її мета зробити якомога дорожчим для країни-окупанта утримання півострова. У цьому питанні громадянське суспільство – і тільки громадянське суспільство – ще діє. У мене складається враження, що ні цей Президент України, ні уряд Крим повертати не збираються”.
Та чим би не різнилися позиції експертів стосовно блокади півострова, наприкінці 1-го раунду вони попросили прибрати зі студії слова “зрада” і “перемога”. І хай навіть через суперечки, але почали шукати компроміси у цьому питанні.
Точки дотику опонентів
Другий раунд розпочався палкою суперечкою щодо того, хто здав Крим, яка спалахнула між нардепами Рефатом Чубаровим та Іваном Вінником. “Кримські татари – корінний народ, який ніколи не зрадить і не зраджував свою землю. І я хочу, щоб ви це зрозуміли”, – поставив крапку у перепалці лідер кримських татар, і експерти почали обговорювати створення економічної зони у Херсонській області. Саме про це і запитав у експерта “Майдану закордонних прав” Андрія Клименка радник Президента України Сергій Куніцин.
“Що стосується Херсонською області – однозначно. Це треба робити просто зараз. У будь-якому випадку на території п’яти районів від Скадовська до Генічеська, які прилягають до території Криму. Що стосується Донбасу – мені складно говорити. Я не знаю, наскільки там великий ризик поновлення військового конфлікту. Й це питання ставитимуть і ті інвестори, яких треба туди кликати”, – відповів пан Клименко. І одразу поставив опонентам риторичне запитання:
Що запитували люди?
Чи бачите ви єдиним шляхом вирішення питання повернення Криму військовий? Чи вважаєте ви, що моя сім’я повинна ще раз пережити страх втрати родичів, майна, яке там залишилося – поцікавилася юристка, біженка з Криму у Рефата Чубарова. На що лідер кримськотатарського народу відповів: “Я міг би сказати дуже коротко “Ні, не бачу військовий”, але трохи поясню. Назву три фактори: 1) продовження міжнародних санкцій і підвищення їхньої жорсткості; 2) укріплення обороноздатності української армії; 3) наше внутрішнє обладнання нашого життя – маю на увазі економічне, соціальне, політичне порозуміння всередині України. Це дасть можливість ніколи і нікому не здати Україну й Крим. Не можна вимагати від інших жорстоких санкцій, коли ми самі заробляємо гроші на крові”.
Чому про блокаду знала Росія через ЗМІ? Чому вона не розпочалася раптово? Як український бізнес по-хитрому обійшов торговельну блокаду Криму? Яким є невійськове вирішення запитання? Про це також запитували у студії “Дебатів PRO”. Що відповіли експерти – дивіться у другому раунді:
До чого прийшли?
Традиційно у третьому раунді програми аудиторія, спираючись на свої переконання та почуте від експертів, сформулювала низку компромісних рішень. Ось таких:
1. Скликати міжнародну конференцію з питань Криму.
2. Переглянути юридичний статус відносин з окупованим Кримом.
3. Активізувати подачу позовів до суду щодо втрат України.
4. Почати з економічних реформ в Україні.
5. Ввести публічний звіт держорганів, відповідальних за повернення Криму.
6. Активізувати роз’яснювальну кампанію щодо повернення півострова.
7. Створити інформаційне мовлення на окупованих територіях.
8. Відновити на континентальній Україні діяльність держорганів Криму.
Експерти найбільш реальними визнали три з них:
І вже на завершення представники законодавчої та виконавчої влади висловилися про реальність і можливість втілення обраних компромісів: