Крим під Російською окупацією 3655 день
Вся Україна у вогні 730 день
  Репортажі та Інтерв'ю Як і для чого Росія знищувала історію Криму - Гульнара Абдулаєва

Як і для чого Росія знищувала історію Криму - Гульнара Абдулаєва

-Минулого тижня Український центр Національного спротиву повідомив, що окупанти у Криму розробили методичку вчителям для школярів випускних класів на позакласних заняттях, в яких описується нібито добровільна окупація українського півострова.

Ворог взагалі не згадує про роль російських військових в процесі окупації півострова і посилається виключно на дії місцевого населення. Така форма поведінки для росія не нова і, швидше, є вже звичною: маніпулювати і викривляти історичні факти і події.

Проте як історія впливає на свідомість, про міфи російської пропаганди та реальність, говоримо сьогодні з історикиною Гульнарою Абдулаєвою.

Про які найбільш поширені міфи, створені росією, які нам розповідали до 2014 року, ми можемо говорити?

Після першого захоплення Кримського ханства, Росією, а це було у 1783 році, після цього росія почала систематично створювати міфи і їх можна розділити на декілька періодів.

Перший, це після 1783 року, коли російська імператриця Катерина ІІ намагалася просувати ідею, що Крим взагалі це грецька культура. Більш того, вони ще й інших греків завозили до Криму, а трохи пізніше, зовсім іншу історію про Крим, почали впроваджувати. Тут почали з'являтися якісь міфічні тьмутараканські князіства, які нібито розташовувалися на Керченському півострові.

Тобто все, що зв'язувало Крим з античним періодом або з іншими державами, які утворювалися в античні часи -  Скіфському царству, Босфорському царству і таке інше, вони намагалися прив'язати, що це належить їх пращурам, тобто росіянам.

Тобто Херсон або Херсонес, який ми знаємо в історіографії, це місто, де хрестився князь Володимир. Але ж він Київський? Ну, так, Київський, а Київський, взагалі-то, значить він російський, як вони це кажуть.

В той час була створена комісія, самою Катериною другою, а очолив її Міллер, такий себе перший пропагандист в російській історії, можна сказати. Вони почали систематично переписувати історію не тільки Криму, а взагалі історію України. Вони збирали всі літописи до себе і вони їх просто правили на свій лад. Тобто літописи, першоджерела, які були, вони їх просто переписували, підгоняли під свої стандарти, а потім ці автентичні літописи дивним чином зникали.

Я не знаю точно, можливо, десь в шухляді російських архівів вони десь є заховані, але пізніше  історики першоджерела вже не знаходили. Це перше. І вони таким чином говорили про те, що кримські татари взагалі не мають ніякого зв'язку з Кримом, що це прийшлий народ ординських часів і цей міф вже був розповсюджений ще з катерининських часів.

Далі більше. Тобто вже в 19 столітті, наприкінці 18-го, все 19 століття вони також розповсюджували ці міфи і створювали умови для того, щоби кримські татари покидали кримський півострів. Тобто це була і політична мета, щоб створити Таврійську губернію, щоб примкнути Крим до своєї держави. Тобто розповсюджували міфи про те, що останній кримський хан присягнув Катерині і відрікся від ханського трону, а кримські татари присягнули на вірність російській імператриці. Я можу сказати з повною впевненістю, що цього не було.

Такого документу не існує, ніякої присяги кримськотатарський народ нікому не приносив і це  був нав’язаний черговий міф, який просто розсипався на очах ще в 19 столітті, тому що європейські країни тоді добре знали, добре бачили, що відбувалося на півдні.

Можна додати, що Франція підштовхувала Османську імперію розпочати нову війну за те, щоби відвоювати кримський півострів і відновити там державу кримських татар, кримських ханств.

А після другої половини 19 століття, після Кримської війни 1853-1856 рр., треш пішов  у створені міфів. Вони просто говорили про те, що з'явилися міфічні татаро-монголи, тобто ординці вже відійшли в сторону, а  з'явилися татаро-монголи і це  нащадками них і, нібито і є кримські татари.

Тобто, так намагалися показати, що кримські татари з Кримом ніякого зв'язку не мають.

-Але ж вони стверджують, що Крим належить їм. Які ще підставі є в них, щоб принаймні розповсюджувати ці міфи, чому вони про це говорять? Чим вони ще можуть це аргументувати?

Якщо в Російській імперії була спроба хоч якось щось аргументували, що там нібито ординські періоди, татаро-монголи міфичні з’являлися,  то абсолютний треш пішов після 1917 року, після революційних подій. Коли відбулася революція. В 20-х роках  були НКВДісти, такі, як Надінський і ще був археолог Шульц. Він був професійним археологом, але перед ними була поставлена задача, щоб переписати історію Криму на археологічних фактах.

І він дойшов до того, що казав, що нібито скіфи - це пращури сучасних росіян, слав’ян - сучасних росіян. Тобто в них був взагалі такий ланцюг, що скіфи – слав’яні або росіяни.

І вони це доказували, вони це писали!

Потім вже кремлівський верхівці  це не дуже сподобалось, і вони вирішили якось інакше переписати, але все ж таки залишити міф, що кримські татари взагалі не мають прив'язки к Криму.

І такі дуже маститі, відомі академіки,  як Рибаков, Греков, вони дуже відомі були в радянській часі. Тобто через них все проходило, можна сказати. І вони також стверджували, що дійсно не скіфи, а росіяни ще не з скіфських часів з'явилися в Криму, і навіть раніше - з дев'ятого-десятого століття!

Тобто вони настільки переписували історію, що стверджували, що Крим - це російська земля, споконвічна російська земля - колиска христіанства, яке пішло з Херсонесу.

Якщо в імперські часи вони намагалися прив'язували росіян до грецької культури, то тут вже взагалі настільки було грубо переписано: знущалися з історічних фактів, артефактів, які просто знищували, а всю культуру кримських татар старалися стерти.

У кримських татар були вчені:  Усеін Боданінський, Осман Чокрак, і Башкіров, які дуже багато що зробили для збереження національної спадщини кримських татар. Але вони ж попали в той самий репресивний каток і їх також всіх розстріляли в 1937-1938 році.

Тому звичайно, після 1938 року російська історіяграфія спростовували все, що було до того. Хто міг щось довести інше, просто знищили. А такі як Якобсон, так вони взагалі обходили тему кримського ханства, обходили культуру кримських татар. Тобто ці міфи систематично будувалися.

-Якщо повернутися до того, що говорили ми кілька хвилин тому, коли ж дійсно росіяни з'явились в Криму? Тому що вони стверджують про 8-9 століття. Насправді, коли вони там з'явились?

Насправді, перші поселення росіян з'явилися тільки після 1783 року. Після того, як Кримський півострів був завойований Росією. Звичайно, ми не можемо казати, що росіяни взагалі туди не потрапляли. Були такі прототипи сучасної дипломатії - були посланники кримських ханств від московії, які привозили зібрані  щорічні податки, які вони сплачували Бахчисарайському двору.

Тому що ми знаємо, що московія була васалом кримського ханства. До 1700 року вона кожен рік привозила податки і подарунки кримському хану і його родині. Після 1783 року ця територія опинилася під владою Григорія Потемкіна, який проводив свою політику, як  можна більше заселити Крим і південь сучасної України російським населенням. І він просто роздавав своїми указами землі кримських татар. Ці джемати (народ, спільнота, співтовариство, поселення -ред.) землі, які належали тільки кримськотатарському народу, навіть не бейської верхівці, не ханської родині, а саме народу, джемату. Він просто роздавав на свій розсуд ці землі. І тоді в Криму з'являється так зване російське дворянство в Криму.

Було видано Указ, щоб по 10-15 дворів кріпаків завозили до Криму з території Росії. І були дані можливості з усієї Росії приймати біглих кріпаків. Вся ця маса людей почала приїжджати до Криму. Тобто він давав можливість всім бажаючим росіянам переселятися до Криму.

Пізніше була така колонізаційна політика, коли вже перевозили сюди і на південь України, німців,  греків, греків-арнаутів з Греції, і перевозили інші народи, яким давали можливість оселитися.

Їм давали 30 років для того, щоб вони не платили податків, щоб вони були звільнені від військової повинності. Тобто робилося все, щоб заселити Крим як можна більшою кількістю  народів і тим самим притиснути кримських татар. Що, відповідно призвело до масового переселення кримських татар.

Після 1783 року, перша хвиля кримських татар була переселена в Османську імперію. В основному це були якраз люди, які жили на території сучасної Херсонської,  Миколаївської, Одеської області,  які в той час були заселені на ногайцями.  Багато з них, тоді також вважали, що тимчасово переїздять на територію сучасної Туреччини, Румунії, Болгарії, тобто на територію Османської імперії.

-Якщо говорити про демографічний склад населення Криму, до першої анексії і після кожної депортації кримських татар, як збільшувались етнічні росіяни і зменшувалось корінне населення? Як це відбувалось?

Відбувалося заміщення населення.  Росіяни завозили нових мігрантів і їм обіцяли, що в них буде в Криму рай. В 19 столітті, як я вже казала, завозили дворян, давали їм землі і вони завозили своїх кріпаків. А вже після, наприклад, 1917- 20-х роках, 30-х роках також обіцяли, що там буде все добре в Криму і треба піднімати цей край. І після Голодомору в Криму 1921-1923 року, також завозили росіян на цю територію, щоб піднімати якось економіку Криму, як вони тоді говорили.

Але після 1944 року, коли вже кримських татар було депортовано, тоді просто масово росіяни з різних глибинок тодішнього СРСР завозили Крим і заселяли ними спустошені будинки з усім господарством, які залишилися після насильницького вивезення кримських татар.

Це було вже  заміщення населення повністю.

-Ну і фактично можливості повернутись вже навіть після десятки років депортації у кримських татар не було після третьої хвилі депортації.

-Звичайно після 1950-х років, послаблення були в містах депортації, але ж кримським татарам говорили, що вони не можуть повертатися до своєї батьківщини, тому що Крим переповнений населенням, там вже проживають два мільйони людей і там немає міста взагалі. Це був як аргумент, немов не має місця в Криму.

-Чому кримські татари завжди заважали Росії і чому Росія намагалася і намагається завжди їх знищувати?

- Це дуже добре питання. Крим - це взагалі така територія, він так вдало географічно розташований, щоб будувати флот або щось інше.

Ми маємо, як приклад, переписку Потьомкіна і Катерини Другої, в якої він чітко прописує всі плюси економічної складової Кримського ханства.

Що там є соль і дуже багато іншого, чого бракує Росії, і що це буде таким прибутком для Російської імперії. Кримські татари заважали тільки тим, що вони були корінним народом Криму, то що вони родилися на цей землі. Звичайна колоніальна політика імперської країни.

А взагалі Кримське ханство - це була дуже потужня держава того часу. І як я вже казала раніше - Московія була васалом Кримського ханства, і можливо, якийсь комплекс меншовартості у них такий був, що треба знищити того, під чим контролем вони тоді знаходилися.  Можливо і це.

Але в першу чергу, це була економічна складова, тому що їм потрібен був вихід до моря. І піти далі. Крим вже був не останьою метою Російської імперії. Вони вже мріяли завоювати Константинополь, тобто завоювати Стамбул і відродити Візантійську імперію. Тобто в них ці імперські амбіції процвітали, і їм треба було якомога більше території захопити.

-Зараз Росія так само продовжує переписувати історію. Після 2014 року вкладаються величезні суми в це. І це просто поставлено на певний потік. Тобто це вже робиться, якщо це так можна сказати, професійно. А чому вони зараз продовжують це робити? Наскільки зараз це для них важливо?

Їм треба укрепитися в Криму. Їм треба показати всьому світу, що вони є нащадками тих самих скіфів, або якихось інших народів. І їм треба доказати, що з Криму пішло християнство, наприклад. І що це «наша сакральна земля, сакральна колиска християнського міру», і московського патріархату, чомусь вони так вважають.

І вони зараз продовжують переписувати ту фейкову історію, вже після другої окупації Криму.  І потужні видавництва працюють на це. Дуже багато книг зараз видаєься по історії Криму, про історію кримських татар. Дуже багато переписують незручних моментів для росіян, які зараз також є. Відбувається фактично підміна історії.

-От література, релігія виходить, це ті складові, як релігія, література, історія. Навіть зараз вони до своїх підручників включають нові території, які начебто має Росія. Там вже, я так розумію, не лише Крим, там вони включають і Херсонську область. Як вони це можуть пояснити, якщо, наприклад, той же Херсон, вони окупували і потім втратили. Як вони це зі сторичної точки зору можуть пояснити?

-Вони вважають, що вони його не втратили. Вважають, що вони ще всю Україну можуть завоювати. Але це вони так вважають. А насправді світ вважає зовсім інакше – це територія України, і Крим - територія України.

Я  була дуже шокована ще в 2014 році. З чого вони почали? Вони почали з того, що переписали дуже швидко підручники з історії. Коли я подивилася у свого племінника підручник з історії, я побачила, що там пишуть, що Росія взагалі не програвала Кримську війну! І там описано зовсім все інакше.

Вони знаходять якісь аргументи і нахабно обходять всі ці історичні артефакти! Можна сказати нахабно переписують історію під свій лад. Дуже багато таких моментів, коли ті самі вчителя, наприклад, викладачі, які були в мене в університеті, які пізніше перейшли на сторону Росії, і як вони викладали історію України, а зараз вони викладають історію Росії, історію Криму, ну це взагалі, це просто жах якійсь. Це просто несинитниця, це що вони несуть, і про що вони пишуть!

Інститут Марджані, цей інститут знаходиться в Казані,  видав історію Криму у двох томах за 2016 рік, так вони там просто виправдовують депортацію кримських татар.

Тобто в 1944-му році, як вони стверджують, в Криму були  батальйони по 200-300 людей, серед кримських татар, які були колаборантами, і вони знищили понад 62 тисяч людей! Оці  батальйони по 200-300 людей змогли це зробити? Ну, це якось так не збігається…

Ну, добре, ми можемо не заперечувати, що колаборационізм - це звичайне явище для будь якого народу. І  в Криму відсоток був колаборационізму, як і всюди.  Але ми не можемо  засуджувати всіх людей.  А це були люди похилого віку, жінки, діти. Вони чим звинили?

Крім того, ми знаємо, що дуже багато кримських татар, воювали на фронтах Другої світової війни. Дуже багато. І про це свідчать документи. У нас було два героя Радянського Союзу, один з них двічи герой, чотири генерали з поміж кримських татар, 100 полковників, ще більше підполковників, льотчиків, капітанів підводних човнів, керівників партизанських загонів і багато-багато інших.  Тобто, звинувачення в колаборационізмі використали як причину сховати свій злочин. Злочин, який сьогодні визнаний геноцидом проти кримськотатарського народу вже багатьма країнами світу!

І зараз в цих, я не можу назвати це підручниками, в їхніх книжках по історії Криму, виправдовують депортацію кримських татар.

Підемо далі, ну добре, з кримськими татарами все зрозуміло, нібито вони тотально були всі колаборантами, за це їх і депортували. Але виникає питання, а чому депортували, наприклад, вірмен, чому депортували греків, болгарів, які також мешкали в Криму і яких також було депортовано після кримських татар? Що вони такє скоїли? Там також десь порядка 300-350 людей було ще італійців, які також депортували з Криму.

Оце і є ті міфи, які вони систематично створюють. Тому зараз є проєкт, над яким я працюю, у цьому проєкті, у мене якраз є аудіовізуальна складова. Ми створили серію програм - 12 міфів про Крим. Там якраз є серія, коли з'явилися росіяни в Криму. Там є хто такі кримські татари, хто такі корінні народи - караіми, кримчаки. Чому урумів депортували, християнські населеня до речі, це ж була перша депортація. І чому вони так заважили росіянам. І дуже багато інших тем, які такі дуже важливі на наш погляд. І зараз ми це вже на ютуб каналі потрохи викладаємо.

Зараз, для сучасних українців дуже багато відкритих питань. Наприклад, чому росія дуже багато років створювала міф про те, що кримські татари і українці вороги? А ми бачимо зовсім іншу історію. І мені дуже приємно, що зараз українські історики переглядають всю свою історію. І знаходять дуже багато інтересних фактів.

Якщо ми покладемо на ваги, чого було більше? Військових справ, тобто взаємодій, взаємовідношень і союзних таких моментів, ніж, наприклад, протистояння? Звичайно, локальне протистояння було. Між сусідами різне буває. Але, в економічному, політичному, культурному плані дуже багато є спільного між кримськими татарами і українцями. І це дуже добре, що зараз про це говорять. І говорять зараз сучасні українські історики.

Чи достатньо говорять? Історики працюють, сумніву немає. Але чи достатньо говорять? Чи достатньо діти в школах вивчають історію Криму, історію кримського ханства? Чи достатньо навіть вивчають ті події, які сталися після 2014 року? Чи достатньо в інформаційному просторі розмов, пояснень, щодо того, що робить Росія? Навіщо вона це робить? Задля чого це робить? І що ми маємо знати? І як ми маємо реагувати?

Я можу сказати, що з нашими підручниками зі школи, треба ще попрацювати. Коли ми проводим такі моніторінги, то дійсно в деяких підручниках подача матеріалу подається так, нібито переписана з російських, наприклад коли мова про новий час,  там чомусь кримські татари здійснювали набігі на Україну, а козаки робили походи на Крим. І це дійсно треба якось так відокремлювати і пояснювати дітям. Ну і тим, хто копіює такі російські прийоми.

І я вважаю, це моя суб'єктивна думка, що треба звичайно більше говорити про це, тому що Кримське ханство - це історія та територія  сучасної України. І в середньовіччі і в новий час була держава, це була держава - Кримське ханство. Про це треба говорити. І це сучасна історія України, тому що ми є одна складова нашої держави.

Пояснити, що це була за держава, щоб це не було  як нам казали в радянські часи, що це було «розбойничье гнездо под крилом Османської империи».

Треба пояснити, що це була за держава, яка була її мета, які були взагалі пріоритети, і що це була дуже толерантна держава. Тобто в неї мешкали не тільки кримські татари,  і інші  народи, як караїми, кримчаки, уруми, були роми, були юдеї, християнські населення.

Тобто я можу сказати, що дуже добре спілкувалися зі своїми сусідами українцями. І українці також деякий час могли залишатися на території кримського ханства.

Ми знаємо приклад, коли зруйнована була Козацька січ у 1775 році Катериною другою, росіянами, і коли козаки знайшли підтримку в державі кримських татар. Тобто була потім утворена Олешківська та  Дунайська січ.

Ви зараз працюєте в команді, яка почала роботу над створенням сучасного календаря пам'ятних  дат кримськотатарського народу. Скажіть, будь ласка, що це буде за видання і яке взагалі його значення?

Дуже важливо, коли людина, яка щось знає, наприклад, про події, про персони кримських татар, але вона не може так відкрити, наприклад, ту же саму вікипедію, в якій дуже зручно там написано і знайти по даті те, що шукає. І дуже зручно буде, коли буде календар, який людина відкриє і подивиться яка сьогодні була дата, яка була подія, яка людина народилася, яка людина щось зробила, і тому подібне.

Тому це важлива буде подія, якщо такий календар з'явиться, а він обов'язково з'явиться! І команда  дуже потужня працює над цим календарем. І я думаю, що якщо він буде розповсюджуватися і в школах, наприклад, і по вишах, і в органах влади.

Мета цього календаря - це, по-перше, розповісти про величезну історію кримських татар, навіть якщо там буде зжата інформація, але вона буде, і просто людина, яка побачить цю інформацію, вона потім зможе зацікавитися і більше іншої інформації шукати далі.

І я думаю, що це буде дуже добре, тому що цей календар обов'язково потрібен. І потрібен не тільки в Україні, я так думаю, що якщо він вийде спочатку в Україні, потім його можна буде вже перекладати іншими мовами, щоб він вже розповсюджувався світом.

Тому що це треба робити, тому що про кримських татар, дуже мало знають в Україні і дуже мало, на жаль, ще знають в той же Європі.

-На останок нашої зустрічі хотілося б почути від вас побажання, що важливо перш за все зрозуміти, аби не стати жертвою цих фейків? Аби правильно розуміти, правильно трактувати історію? Може це якась книга, яку треба прочитати? З чого треба почати, аби зрозуміти, що дійсно дуже багато навколо нас є фейків створених Росією? З чого треба почати, аби розпочати для себе процес цього очищення? Іноді дуже важко відфільтрувати, що правда, що неправда. З чого треба починати?

-З одного боку, це складне питання, з іншого боку, просте. Як історик, можу сказати, що треба дивитися першоджерела, але не всі можуть знаходити і вивчати першоджерела. І звичайно, тут треба вже фільтрувати інформацію, дуже обережно підходити. Зараз в Україні багато видаються книжок, як переклад з першоджерел на українську мову. Нещодавно вийшла книжка, переклад роботи Мустафи Челебі, який якраз розповідає про події, наприклад, визвольної війни Богдана Хмельницького. І там дуже багато деталей, історій, які він якраз описує це з боку Кримського ханства, або переклад  Сінаї. Звичайно, тут повинна бути фільтрація і, звичайно, перевіряти видання, час та місце видання. Ну, дивіться, яка це книжка, де вона була видана, яким видавництвом, в якому роді і так далі. Тому, я думаю, що у нас зараз такий дуже важкий перехід. Я думаю, що ми його подолаємо і що об'єктивну історію зараз будуть більше читати із українських джерел, а не сфальсифікованих російських.

Наші програми стали можливими за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Повну програму можна подивитися на посиланням:

https://youtu.be/zK7ALPfMtyA?si=iPXRMQ3i7h5C4ikX