Вирок «Херсонській дев’ятці»: у Ростові українців засудили до 20 років за «замах» на вже мертвого Стремоусова
30 січня 2026 року російська репресивна машина винесла вирок у резонансній справі дев’ятьох мешканців Херсона. Південний окружний військовий суд (Ростов-на-Дону) визнав цивільних українців та військовополонених винними у «міжнародному тероризмі», призначивши їм від 14 до 20 років колонії суворого режиму.
РОСТОВ-НА-ДОНУ. — Суддя Кирило Кривцов оголосив рішення у справі, яку правозахисники називають однією з найбільш цинічних фальсифікацій періоду окупації. Справа «херсонської дев’ятки» базується на вибитих під тортурами свідченнях та показах самих катів.
Драконівські терміни
Засуджені мають провести перші 5 років у тюрмі (найсуворіший вид ізоляції), а решту терміну — у виправній колонії суворого режиму.
20 років: Костянтин Резнік, Сергій Кабаков (підприємці).
18 років: Олег Богданов (експрацівник міськради),
Юрій Тавожнянський (начальник митного поста «Херсон-порт»).
17 років: Сергій Ковальський,
Денис Лялька (колишні військові ЗСУ),
Сергій Гейдт (риболовне виробництво),
Сергій Офіцеров (менеджер).
14 років: Юрій Кайов (волонтер Червоного Хреста).
Абсурдність звинувачень
Російське слідство інкримінує українцям ст. 361 КК РФ («Акт міжнародного тероризму»). За версією ФСБ, група діяла під кураторством СБУ та планувала ліквідацію колаборантів у 2022 році: ексмитника Віталія Булюка та одіозного заступника гауляйтера Кирила Стремоусова.
Важливий контекст:
Кирила Стремоусова немає в живих ще з листопада 2022 року (він загинув у ДТП). Однак це не завадило російському суду роками розглядати справу про «замах» на нього, використовуючи це як привід для розправи над українськими патріотами.
Ключовим моментом процесу став допит засекреченого свідка під псевдонімом «Іванов». Як повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), підсудні впізнали в ньому російського силовика з позивним «Хмурий». Саме ця людина керувала катуваннями в підвалах херсонської поліції під час окупації.
У суді «Хмурий» фактично підтвердив воєнний злочин РФ, визнавши, що утримував людей у секретних тюрмах без жодних судових рішень.
«Він із цинічною безпосередністю визнав, що підсудні утримувалися в місці, недоступному для третіх осіб… На відміну від нас, його в той час не били електричним струмом, не підвішували до металевих ґрат… У справедливому суді його відвертість призвела б до розвалу справи, а переслідуванню підлягали б він і його співучасники», — заявив у своєму слові засуджений Сергій Ковальський.
Справа мала б називатися «справою херсонської десятки». Десятий затриманий, працівник метеослужби Василь Стеценко, не дожив до суду. Його затримали лише за відмову співпрацювати з окупаційною владою. Чоловіка закатували до смерті у херсонському «підвалі» під час «слідчих дій». Свідком його вбивства та причетним до нього, за словами засуджених, є той самий свідок «Іванов»-«Хмурий».
«Херсонське Гуантанамо»: правда про тортури
Усі дев’ятеро підсудних у залі суду категорично відкинули звинувачення. Вони заявили, що їхні «зізнання», підписані на етапі слідства, були отримані під нелюдськими тортурами.
Затримання відбувалися під час окупації Херсона. Чоловіків місяцями тримали інкомунікадо (без зв’язку із зовнішнім світом) у підвалах, зокрема в колишньому управлінні Нацполіції. Застосовувалися жорстокі методи дізнання: побиття, катування електричним струмом, підвішування до ґрат, імітація розстрілів та утоплення.
«Ми пережили місяці в херсонському "Гуантанамо", це нівелює як докази, отримані в Херсоні, так і всі їхні отруйні плоди», — заявив у суді засуджений Сергій Ковальський.
Судовий процес пройшов із грубим ігноруванням міжнародного гуманітарного права:
Суд над комбатантами як над злочинцями: Сергій Ковальський та Денис Лялька є військовослужбовцями ЗСУ. Згідно з Женевською конвенцією, вони мають статус військовополонених і не можуть бути судимі за участь у бойових діях. Суддя Кривцов відхилив клопотання про надання їм цього статусу, заявивши, що КПК РФ «такого не передбачає».
Примус цивільних: Суд над цивільними особами (волонтерами, підприємцями) за законами країни-окупанта є воєнним злочином.
Докази через тортури: Усі фігуранти відмовилися від попередніх зізнань, заявивши про катування струмом, водою та побиття. За міжнародними стандартами, такі свідчення є неприпустимими, але російський суд поклав їх в основу вироку.
Що буде далі?
Адвокати готують апеляцію, проте родичі ув’язнених не вірять у російське правосуддя. Оскарження вироку має здебільшого технічну мету — відтермінувати етап у віддалені колонії Сибіру чи Заполяр’я, де умови виживання є критичними.
Правозахисники закликають міжнародну спільноту включити прізвища судді Кривцова та прокурорів у санкційні списки, а справу «херсонської дев’ятки» — у пріоритетний список на обмін.