Вірогідно на «Кримському Титані» стався викид сполук фенолу та сірчаної кислоти

  Тиждень тому в Армянську сталася дивна ситуація: вранці 25 серпня жителі міста виявили, що всі металеві предмети вкрилися липкою іржею. Багато людей стали скаржитись на погане самопочуття, першіння в горлі. У соціальних мережах з'явилися фото дітей з червоним висипом на тілі та обличчі.

   Через кілька днів в місті почало падати на землю зелене листя. У соціальних мережах шириться інформація про мертвих птахів, однак вона не є підтвердженою. Лікарні району переповнені пацієнтами з ознаками отруєння. Місцеві жителі повідомляють, що місто Армянськ, наче "вимерло", більшість населення тимчасово виїхало. 

   29 серпня три підприємства, розташовані неподалік - ПАТ «Кримський содовий завод», АТ «Бром» і ТОВ «Титанові інвестиції» - заявили про свою непричетність до викидів на півночі Криму. Таку інформацію повідомило російське агентство ТАСС.

   Однак усі речові докази зібрані журналістами та активістами вказують саме на техногенну аварію на «Кримському титані». Адже уся рослинність між «Кримським титаном» та Армянськом «випалена» невідомою речовиною.  Наприкінці серпня, так звані владні структури Криму мали намір зупинити виробництво «Кримського Титану» для проведення необхідних експертиз, однак 1 вересня змінили свою думку.  Днями так званий Росспоживнагляд провів дослідження з забрудення атмосферного повітря у Красноперекопському районі, та не знайшов небезпечних сполук у повітрі.

«Проведен отбор проб атмосферного воздуха на содержание загрязняющих веществ. По результатам исследований концентрации загрязняющих веществ в атмосферном воздухе не превышают установленные гигиенические нормативы.» - повідомляє так зване Міжрегіональне управління Росспоживнагляду по Республіці Крим і м. Севастополю

  При чому працівники так званого Росспоживнагляду не взяли відбору іржі, яка випала на грунт, рослинність та будинки місцевих жителів. Та й достовірність інформації Росспоживнагляду про чистоту повітря викликає сумніви. Адже до цього вони повідомляли, про можливий викид з кислонакопичувача, який призначений для прийому промислових стоків заводу,  а саме: сірнокислого натрію, залізного купоросу та промивну кислоту. Останні роки, ці відходи зливаються у накопичувач без необхідного очищення. Ще у 2004 році, про цю проблему писав Український науково-дослідницький інститут екологічних проблем. Дослідження забруднення атмосфери та навколишнього середовища "Кримським Титаном" проводились за підтримки посольства Канади в Україні у рамках програми «Зелена енергетика». Спираючись на проведены науковы дослыдження ми вирішили дізнатись, що за сполука могла потрапити до навколишнього середовища і викликати у місцевих мешканців проблеми зі здоров’ям.

  Так, при виробництві 1 тонни виробів зі сталі і чавуну виділяється близько 50 кг пилу, 250 кг оксидів вуглецю, 1,5-2 кг оксидів сірки та азоту і до 1,5 кг інших шкідливих речовин (фенолу, формальдегіду, ароматичних вуглеводнів, аміаку, ціанідів ). У водний басейн, що знаходиться на території Херсонської області, куди стікають технічні води з «Кримського Титану» надходить до 3 куб. м стічних вод.

   З виробництва щотижня вивозиться на звалища до 6 т відпрацьованих формувальних сумішей. Інтенсивні і небезпечні виділення утворюються в процесі плавки металу. Викид забруднюючих речовин, хімічний склад пилу і газів, що відходять при цьому різний і залежить від складу металозвалища і ступеня його забруднення, а також від стану печі та технології плавки. Доведено, що на атмосферне повітря припадає понад 70% всіх шкідливих впливів ливарного виробництва.

   Найбільше в повітря «Кримським Титаном» викидається оксиду вуглецю – чадний газ. Ця сполука є небезпечною для здоров’я людини навіть у малих дозах, вона не має кольору та запаху . Потрапляючи в легені вона витісняє кисень з крові, що перешкоджає переносу кисню з легенів до тканин та, як результат, викликає задуху, токсично діє на клітини, порушуючи тканинне дихання, і зменшує споживання тканинами кисню. Оксиди сірки та азоту викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи і кровоносні судини людини. Цілком можливо, що у повітря відбувся викид сполук фенолу, який є досить сильною отрутою. У звичайному стані він має прозорий колір, та коли вступає в реакцію з хлоридом заліза, що застосовується на виробництві «Кримського Титану», колір змінюється на коричневий. Сірчана кислота використовується на виробництві заводу для  очищення і викид у повітря її продукту - сірчаного газу, отриманого від реакції з металами, також можливий. Потрапляючи до організму вона викликає подібні реакції організму до фенолу. Саме сполуки такого кольору були виявлені в Красноперекопському районі в осаді на ґрунті, рослинах та дахах будинків.

    Фенол може потрапити до організму навіть через шкіру, викликаючи подразнення. У середині організму людини, як і ззовні починається сип. Саме на такий сип і жаліються мешканці Красноперекопського району.

    Кількість фенолів у відпрацьованих сумішах перевищує вміст інших токсичних речовин. Феноли і формальдегіди утворюються в процесі термодеструкції формувальних і стрижневих сумішей, в яких основною сполукою виступають синтетичні смоли. Ці речовини добре розчиняються у воді, що створює небезпеку потрапляння їх у водойми при вимиванні поверхневими (дощовими) або ґрунтовими водами.

   Для того аби частково вберегтися від шкідливого впливу фенолу, необхідно не тільки носити вологі марлеві пов’язки та змінювати їх кожні пів години, а й одягати одежу, яка покриє усі відкриті частини тіла, говорять лікарі. Звичайно такі заходи лише в деякій мірі захищають від негативної дії сполук фенолу. Та в таку спеку, закритий одяг носити досить важко, однак це є невеликою гарантією збереження свого здоров’я.

   Через близькість заводу до материкової частини України, залежно від напрямку вітру, небезпечні сполуки можуть зачепити і деякі райони Херсонської області. Міністерство екології та природніх ресурсів України досі не розпорядилося про проведення експертиз та екологічних перевірок стану забруднення навколишнього середовища у Херсонській області.