Крим під Російською окупацією 3853 день
Вся Україна у вогні 928 день
  Виповнюється 95 років з дня народження Рефіка Музафарова.

Виповнюється 95 років з дня народження Рефіка Музафарова.

28.12.2023 09:59

28 грудня виповнюється 95 років з дня народження Рефіка Музафарова - доктора філологічних наук, професора, ветерана кримськотатарського національного руху, делегату II Курултаю кримськотатарського народу, члена Меджлісу (1991-1993)

Рефік Музафаров (крымскотат. Refiq İbraim oğlu Muzafarov) народився 28 грудня 1928 р. у с. Буюк-Ас (Ласточкино) Ак-Шейхського (Раздольненського) р-ну Кримської АРСР.

Відомий вчений-фольклорист, автор низки досліджень з кримськотатарської фольклористики. У 1959 році вийшла його збірка «Татарські народні прислів'я. Про кримськотатарські прислів'я». У 1960 р. у Казані захистив кандидатську дисертацію, присвячену вивченню кримськотатарських прислів'їв. 1966 р. - "Російсько-тюркські фольклорні зв'язки", "Нариси фольклору тюрків". У 1967 році в Баку він захищає докторську дисертацію на тему “Кримськотатарський фольклор та його зв'язок із східнослов'янським народним епосом”. Їм були складені Російсько-кримськотатарська (20 тис. слів) та Кримськотатарсько-російська (15 тис. слів) словники, рекомендовані до видання сектором тюркських мов Інституту мовознавства АН СРСР, які так і не побачили світ…

20 липня 1967 року доктор наук Рефік Музафаров входив до складу делегації кримськотатарського народу, яку прийняли у Кремлі Юрій Андропов, Микола Щелоков, Роман Руденко, Михайло Георгадзе. Як повідомляє «Хроніка поточних подій»*: «Цей факт спричинив його подальші поневіряння. Майже з 10 педінститутів країни його було звільнено під тим чи іншим приводом через два-три місяці після надходження туди на роботу. Книги та статті, які він, єдиний у країні фахівець із кримськотатарської філології з науковим ступенем, пише – не друкують. Одна з його книг вже була набрана і зверстана у видавництві Казанського університету, але не побачила світ, оскільки була заснована на кримськотатарському матеріалі».

Інша книга Музафарова, включена в план випуску 1969 видавництвом художньої літератури імені Гафура Гуляма виявилася згодом «поза профілю» видавництва і була повернута автору. Крім того, продовжує «Хроніка…», «четвертий рік у Головній редакції східної літератури видавництва «Наука» лежить нерухомо позитивно відрецензований рукопис його третьої книги «Прислів'я кримських татар».

1969 року вже на стадії верстки в журналі «Новий світ» Головлітом – органом, який здійснював у СРСР функції ідеологічної цензури – було затримано його рецензію на «Нариси з історії Криму».

А незабаром до цькування Музафарова підключився центральний друк.  Через його участь у кримськотатарському національному русі переслідувався органами КДБ. Після публікації в 1972 р. в газеті «Труд» наклепницької статті «Професор получает «неуд»» Р. Музафаров до 1975 р. був позбавлений права викладати. У 1978 р. був позбавлений усіх вчених звань. Протягом кількох років йому не давали працювати, відмовляли у роботі на кафедрі кримськотатарської мови та літератури Ташкентського педінституту. Були заборонені до видання його словники та монографія з фольклористики кримських татар. Але, незважаючи на ці заборони, Р. Музафаров зібрав колосальний матеріал про кримських татар у роки Великої Вітчизняної війни, про становище народу в місцях висилки.

Протягом 1990-1994 рр. Р. Музафаров  видавав у Криму тижневик «Ватан», періодичний самвидав, на сторінках якого висвітлювалися питання історії, мови, культури кримськотатарського народу.

У 1993 р. у Криму видається перший том, а 1995 р. – другий том “Кримськотатарської енциклопедії”.

«Починали ми писати енциклопедію у Москві. Дуже важко було зібрати матеріали, КДБ ходив по п'ятах у повному розумінні. Але я допомагала йому зібрати матеріал – з російським прізвищем мені відкрили доступ до архівів. Потім, коли КДБ дізнавався про ці праці, то одразу ж забороняв. Найголовніше - що ми встигли зібрати необхідний матеріал. А коли ми написали енциклопедію, то КДБ намагався її відібрати, вилучити. Рефік тоді відправив енциклопедію до Москви, в ЦК КПРС, і там вона пройшла ліцензію. Написав перший том, він осліп... Другий том мені довелося закінчувати самій. Звісно, Рефік мене консультував. Зараз ця енциклопедія лежить і важко її реалізувати» - згадувала в інтерв'ю, для одного з кримськотатарських видань, Азалія Михайлівна Кротка, дружина Рефіка Музафарова.

Р. Музафаров був делегатом другого Курултаю, входив до складу виконавчо-представницького органу кримськотатарського народу.

Окремої уваги потребує робота професора «Кримські татари у підпільно- партизанському русі Криму в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944)». Документальне дослідження, яке тривало протягом 20 років, має своє актуальне значення й сьогодні. Р. Музафаров збирав газетні статті, спогади партизанів, статистичні дані, інші архівні та бібліотечні матеріали. На жаль, видати книгу за життя йому не вдалося.

Наукова, публіцистична та громадська діяльність професора має неоціненний вклад у розвитку кримськотатарської мови, літератури та історії.

 Помер 21 грудня 2011 року, похований  в Ак’месджиті.

25 грудня 2014 р. – на будинку в Ак’месджиті (Сімферополі) на вул. 8 Березня, 4, де довгі роки мешкав професор Музафаров, відкрили пам'ятну дошку.

 

* „ХРОНИКА ТЕКУЩИХ СОБЫТИЙ” (ХТС, „Хроніка поточних подій”) – машинописний інформаційний бюлетень, який збирав і фіксував факти політичних переслідувань та інших зазіхань на права людини в Радянському Союзі, а також інформував читачів про боротьбу радянських громадян проти придушення громадянських свобод. Перше і головне періодичне видання радянських правозахисників, літопис правозахисного руху і дисидентської активності в СРСР.

 

Текст підготувала Лейля Джаксім

Інформація підготовлена в рамках підготовки друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за піддтримки Європейського фонду за демократію.

 

Джерело:

Фазылов Риза, Нагаев Сафтер  Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы.Кьыскъа бир назар. — Симферополь:Къырым девлет окъув-педагогика нешрияты, 2001. — 640 с.— Кримськотатарською мовою. – стор.524-525

Рефік Музафаров «Дженк йиллари к’иримтатарлар. К’иримнин’ подпольєджи – партизан арєкєтінде». – Журнал «Йилдиз», 2018 р. №6.- стор.53-56.

Інтернет-ресурс «Ана Юрт»: Профессор, крымскотатарский ученый Рефик Музафаров. - Доступ: https://ana-yurt.com/qrt/professor-krymskotatarskiy-uchennyy-refik-muzafarov