Крим під Російською окупацією 3929 день
Вся Україна у вогні 1004 день
  В першу п'ятницю травня кримські татари святкують Хидирлєз!

В першу п'ятницю травня кримські татари святкують Хидирлєз!

03.05.2024 17:30

Свято Хидирлєз  байрам, має глибоке коріння, що сягає вглиб століть. Це спадщина складної етнічної історії народу. За традицією весняні посівні роботи завершуються разом зі святом Хидирлєз, яке щорічно відзначається в першу п'ятницю травня місяця, а його назва складається з імен двох мусульманських святих: Хидира та Ільяса. Хидир – постійно підтримує у людей віру в Аллаха, надає допомогу людям, що тонуть, допомагає гасити пожежі, захищає від крадіжок і злих духів.

Ільяс - проповідник, за переказами, Аллах дарував йому владу над громом, він контролює джерела води, опікується всім тваринним світом.

Хидир та Ільяс подорожують по всьому світу, допомагаючи людям.

Хидир починає обхід землі праворуч, а Ільяс обходить її ліворуч. Зустрічаються вони там, де закінчилися весняні посівні роботи. У кримськотатарського народу існує переказ, якщо людина у своєму житті хоч один раз зустріла Хидира та Ільяса, або, хоча б, побачила їх уві сні, то її все життя супроводжуватиме удача. З часом це словосполучення стало сприйматися як прихід Хидира. У мусульманській міфології Хидира представляють одягненим у зелений чи білий плащ із орнаментом із весняних квітів, на голові у нього червоний ковпак, обвитий зеленим шарфом.

Напередодні свята господині починають велике прибирання у будинку, адже за переказами, Хидир відвідує лише чисто прибрані будинки. Чоловіки йдуть на цвинтар, скошують там траву і упорядковують могили покійних близьких. Хазяйки випікають пироги — кобетє та калакай. А ще ввечері хранительки сімейного вогнища розсипають жменю пшениці на підвіконні, оскільки вона є символом родючості, цей символічний жест передбачає багатий урожай на рік. Кожна родина цього дня намагається посадити дерево чи квіти.

У день свята, вранці після молитви, селяни збираються на галявині біля джерела. Дівчата катаються на високих гойдалках, обвитих весняними польовими квітами. Всюди чуються пісні, молоді люди перекидаються жартівливими народними піснями-частушками - чин і мане, виконуючи веселі народні танці. Чоловіки та юнаки проводять спортивні змагання з національної боротьби Куреш, інша частина молоді в цей час насолоджується стрибками на конях. Ігри та танці давали молодим пастухам, перш за все, показати свої можливості та отримати роботу на літо на кращих чи гірших умовах. На початку травня розпочинався пастуший сезон – овець переганяли на яйла.

Зазвичай на цьому святі дівчата і хлопці знайомляться один з одним, тобто проходять своєрідні оглядини. В іграх та танцях молоді люди могли познайомитися, хлопці дарували дівчатам хустки, а якщо отримували їх назад вже з вишивкою – це був і знак симпатії, і екзамен на рукоділля для жінок із сім'ї майбутнього чоловіка.

ФОТО:  Хидирлез,2017 рік, м.Херсон

Кульмінацією свята є перекочування випеченого калакаю. Найстарішому і шановному мешканцю села видається честь спустити калакай з гірки. За народними прикметами, якщо калакай при цьому впаде на лицьовий бік, то цього року врожай уродиться багатим, а навпаки рік передбачається неврожайний.

У давнину будь-яке кримськотатарське свято, у тому числі і Хидирлєз, завершувалося обов'язковим виконанням загального кругового танцю хоран. Під звуки давула та зурни починався танець. Втілюючи сонце, танці зазвичай рухалися по колу, тримаючи один одного за плечі, під схвальні вигуки присутніх людей рухалися ритмічно навколо багаття і танцювали. І сьогодні жодне свято, жодна урочистість, особливо весілля, не обходяться без хорану.

 

 

 

 

 

ФОТО: Хидирлез 2017 рік. м.Херсон. Хлопці пробують свої сили у національній боротьбі на поясах Куреш