В Лівадійському дворці 4 лютого 1945 року, відкрилася Я́лтинська конфере́нція
З 4 по 11 лютого 1945 року відбулася Ялтинська (Кримська) конференція.
У Лівадійському Палаці відбулася нарада керівних країн антигітлерівської коаліції. США представляв президент Франклін Рузвельт, СРСР- Йосип Сталін, Британію -прем'єр Вінстон Черчилль. Головна мета зустрічи- обговорити майбутній устрій післявоєнної Європи і світу.
Була прийната «Декларація про визволену Європу», основою якої стали принципи про право всіх народів обирати форму уряду, за якого вони будуть жити, а також відновлення суверен, але частина рішень Ялтинської конференції залишила радянській стороні вільні руки в інтерпретації «допомоги» визволеним народам. Внаслідок цього СРСР забезпечив собі політичний контроль над окупованими ним країнами, що довело до радянизації Східної та Центральної Європи й спричинило «холодну війну».
Попри демократичні гасла, у Декларації зокрема та на Конференції загалом – не прозвучало засудження насильницького виселення (депортації) народів, зокрема корінного народу Криму – кримських татар.