У Києві відбулася презентація результатів діяльності Ради з питань когнітивної деокупації Криму
У Києві відбулась презентація результатів діяльності Ради з питань когнітивної деокупації Криму. До презентації долучилися понад 70 гостей, серед яких представники дипломатичних установ, урядових структур, громадських та правозахисних організацій, експертної спільноти, медіа.
Рада з питань когнітивної деокупації Криму створена на базі Представництва та займається підготовкою практичних кроків та заходів в рамках Стратегії когнітивної деокупації Криму. До Ради входять представники державних органів, депутати, науковці, правозахисники та фахівці у сфері комунікацій.
У вітальному слові перед початком презентації Постійна Представниця Таміла Ташева розповіла присутнім про результати роботи Ради, зокрема, про проведену роботу Представництва, щоб сприяти затвердженню Стратегії на державному рівні.
“За рік нашої роботи ми досягли значних результатів — якщо ще рік тому термін “когнітивна деокупація” був маловідомим і майже не використовувався, то сьогодні цей підхід набуває все більшого поширення. Ми розробили низку документів, у яких закладено ключові аспекти когнітивної деокупації. Крім того, від експертного середовища відчувається реальний запит на масштабування досвіду Криму на інші окуповані території”, — підкреслила Таміла Ташева.
Пані Ташева також детально розповіла про конкретні ініціативи, що розробляються членами Ради, зокрема у напрямку збереження національної ідентичності, мовної політики, культурної спадщини та розвитку діалогу, які є важливими складовими Стратегії когнітивної деокупації Криму.
Керівник відділу інформаційного забезпечення Євген Бондаренко акцентував, що робота з когнітивної деокупації полягає в тому, щоб показати мешканцям Криму сучасну українську державу, зруйнувавши російські наративи, що насаджувалися на півострові 10 років його окупації.
“Вся наша робота полягає в демонстрації справжньої історії, побудові сучасних наративів. В першу чергу, необхідно повернути відчуття свободи, забезпечити можливість реалізації своїх прав і відповідь на питання наших громадян: як відбуватиметься реінтеграція”, — зазначив Євген Бондаренко.
Учасникам презентували результати проведених симуляційних навчань, воркшопів з когнітивної деокупації, міжрелігійного діалогу та інших проєктів. Також були представлені результати дослідження, проведеного спільно з Київським міжнародним інститутом соціології щодо ставлення та настроїв населення України по низці питань, що стосуються когнітивної деокупації Криму.
Міжнародний експерт з питань безпеки та оборони Дмитро Теперик наголосив на необхідності урахування сили уяви, метанаративів, оповідання і теорії змін та експериментів з ідеями майбутнього для формування стратегії боротьби з російськими наративами.
“Ми хочемо поділитись досвідом Естонії, оскільки ми вже мали історію знаходження під окупацією росії впродовж століть минулого”, — наголосив Дмитро Теперик.
Експертка національної платформи стійкості Юлія Тищенко висловилася щодо важливості меморіалізації та підтримки національної пам’яті у контексті деокупації Криму, а також детальніше розповіла про воркшопи для молоді, що були проведені на базі Представництва.
“Жодна робота не має відбуватися заради роботи, заходи заради заходів — історія Криму має розповідатися через історії різних людей”, — підкреслила Юлія Тищенко.
Історик й дослідник Мартін-Олександр Кислий зауважив на вкоріненості російського впливу на населення Криму.
“Треба розуміти: такого досвіду у світовій історії не було, але також це закладає у нашу роботу великий потенціал для просування глобальній спільноті нових підходів, що робити з історичною пам'яттю”, — підсумував Мартін-Олександр Кислий.
Під час презентації було наголошено на запланованих кроках Ради та Представництва в рамках Стратегії когнітивної деокупації Криму, зокрема, затвердження Стратегії на рівні уряду, розробки та імплементації нормативно-правових актів щодо деокупації та реінтеграції Криму.
“В суспільстві є великий запит на справедливість, і це потребує змін до нормативно-правових актів держави. Зокрема, це стосується і притягнення до відповідальності: Україна не має на меті притягнення до відповідальності лише за сам факт проживання на тимчасово окупованій території. Діяльність кожного буде вивчатись індивідуально для прийняття справедливих рішень”, — зазначила Постійна Представниця.
У завершальному етапі презентації було продемонстроване комплексне дослідження КМІС, що проводилось з липня по вересень 2024 року на замовлення Представництва. Воно поєднало кількісний та якісний підходи для глибокого аналізу суспільних настроїв щодо Криму. У рамках репрезентативного загальнонаціонального опитування методом CATI було зібрано інтерв’ю серед мешканців підконтрольної території України. Також було проведено онлайн фокус-групи серед кримських татар і мешканців різних регіонів України, зокрема, глибинні інтерв’ю з експертами. Особливу увагу приділили контент-аналізу понад 1500 Telegram-каналів, де досліджували публікації, коментарі та реакції на тему Криму.
Представництво дякує Фонду “Партнерство за сильну Україну”, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, за системну підтримку роботи Ради з питань когнітивної деокупації Криму, а також учасникам презентації за увагу до теми Криму та вагомий внесок у формування та впровадження складної та новаторської ініціативи: Стратегії когнітивної деокупації Криму.