Крим під Російською окупацією 3775 день
Вся Україна у вогні 850 день
  Творча спадщина Усеїна Куркчі

Творча спадщина Усеїна Куркчі

23.01.2024 15:01

Кримськотатарський вчений і мовознавець Усеїн Куркчі зробив величезний внесок у розвиток кримськотатарської лінгвістики.

Народився Усеїн Куркчі 23 січня 1905 року в Бахчисараї, в сім'ї ремісника Османа. Спочатку хлопчик навчався у поета та педагога Якуба Шакір-Алі, а потім – в учительській семінарії імені великого просвітителя Ісмаїла Гаспринського.

У 20-ті роки ХХ ст. Усеїн Куркчі навчався на історико-літературному факультеті Бакинського педінституту, де слухав лекції академіків В.Бартольда та Б.Чобан-заде, професора І.Ікмета, Г.Губайдуліна та ін. У цей період займався перекладом класиків російської та зарубіжної літератури на кримськотатарську мову. Після закінчення 1926 року історико-філологічного факультету Бакинського державного університету Куркчі повертається до Криму, викладає у школі. Він працює в журналі «Ок'ув ішлері» («Справи навчання»), вступає до аспірантури Кримського педінституту на факультет кримськотатарської мови та літератури. У 1934 році Усеїн Куркчі захищає дисертацію на тему: «Киримтатар граматика есаслари» («Основи граматики кримськотатарської мови»), стає доцентом Кримського інституту, а також обіймає посаду наукового співробітника в Науково-дослідному інституті мови та літератури імені Олександра. Він брав участь у підготовці двомовних словників та шкільних підручників, виступив із доповіддю на 3-й орфографічній конференції (1934).

У ці роки Куркчі плідно працює. У 1936 році він підготував орфографічний словник кримськотатарської мови, підручники на основі латинської графіки.

Успішна кар'єра молодого вченого перервалася в 1937 р. Як і багато інших відомих кримськотатарських діячів науки і культури Куркчі було репресовано. Засуджений на вісім років, у радянських таборах він провів там дев'ять із половиною років.

Історик Рустем Хаялі на підставі офіційних документів докладно описує обставини його арешту: «19 квітня 1937 року органи НКВС винесли рішення, відповідно до якого викладач Кримського педагогічного інституту У.О. Куркчі викривається у тому, що є членом контрреволюційної нелегальної міліфірківської організації та пов'язаний з його керівником Б. Чобан-заде. Арешт було здійснено 28 квітня 1937 року. Під час обшуку було вилучено 53 фотографії, 250 листів, 77 зошитів та блокнотів, папку з рукописами кримськотатарською мовою та 248 книг. Перший допит У. О. Куркчі було проведено 4 травня 1937 року. У ході допиту заарештований відповідає, що про контрреволюційне угруповання йому нічого не відомо. Слідчі органи цікавилися бакинським періодом У. О. Куркчі, коли він за рішенням Наркомосу Кримської АРСР разом із групою молодих людей був направлений на навчання до вузів Азербайджану. Саме в Баку, на думку слідчих органів, діяла так звана контрреволюційна організація «Кримське земляцтво» на чолі з Б. Чобан-заде. На всі запитання заарештований відповідає досить лаконічно: «З Б. Чобан-заде знайомий. Про що розмовляли, не пам'ятаю».

У обвинувальному висновку говорилося, що Куркчі, будучи студентом Бакинського державного університету, увійшов до складу контрреволюційної пантюркістської організації, створеної за рішенням ЦК партії «Міллі фірка» Бекіром Чобан-заде, протидіяв проведенню в життя новотюркського алфавіту, спільно з директором Кримського педагогічного інституту Мустафой Бекіровим вів шкідницьку підривну роботу на мовному та культурному будівництві у Криму».

У серпні 1938 року рішенням Особливої Наради при НКВС СРСР Усеїна Османовича Куркчі було засуджено до восьми років виправно-трудових таборів. Звільнився у квітні 1945 року, наступного року виїхав до Узбекистану.

Після звільнення 1946 р. Куркчі проживав у місті Маргілан, в Узбекистані.

На волі він пробув недовго. У березні 1949 року Усеїн Куркчі за нібито приналежність до антирадянської націоналістичної організації було заслано на поселення до Красноярського краю, де відбував термін покарання до червня 1955 року. Лише після смерті Сталіна, 1957 року, його реабілітували. Після звільнення до виходу на пенсію у 1965 році Куркчі працював учителем в Маргілані. Депортація та репресії поставили хрест на науковій кар'єрі вченого. Він більше ніколи не працював у НДІ, не був володарем наукових ступенів. Тим не менш, у вчених колах Куркчі по праву називають найбільшим вченим у галузі кримськотатарської мови.

У 1986 році побачила світ його книга «Фікір інджілері» («Перлини розуму»), до якої увійшли його роздуми про долю та розвиток кримськотатарської літературної мови, про літературну творчість.

Головний підсумок наукової діяльності Усеїна Куркчі – створений ним Фразеологічний словник кримськотатарської мови. У цій фундаментальній праці зібрано близько 5,5 тисяч кримськотатарських ідіом. Для порівняння, найкращий Фразеологічний словник російської Олександра Молоткова містить лише 4 тисячі фразеологічних одиниць.

В опублікованій у 1998 році статті «Кримськотатарська лексикографія: сучасний стан та перспективи розвитку» Емірова з тривогою писала: «Відомо, що фразеологія є найпотаємнішою частиною будь-якої національної мови: в ній відображаються характерні особливості мови, у тому числі застарілі мовні категорії, а також «Картина світу» народу – його історія, повсякденний побут, релігія, забобони, психічний склад. На особливу увагу заслуговує фразеологічний словник У. Куркчі, фрагменти з якого під назвою «Сез бірикмелері» друкувалися протягом кількох років на сторінках журналу «Йилдиз» (починаючи з N 1 за 1987 рік). Словник досі існує в машинописній формі: це 10 папок тексту, більше 2000 сторінок, близько 5000 фразеологічних одиниць… Мене, як фразеолога, дуже непокоїть доля рукопису, який потребує ретельного редагування з урахуванням досягнень сучасної фразеографії … та якнайшвидшому виданні. Фразеологічний словник У. Куркчі – це безцінне надбання кримськотатарської культури».

Втішно, що ця безцінна праця завдяки зусиллям професора та її учнів сьогодні видана, проте доводиться шкодувати, що її тираж, як і інші роботи з кримськотатарського мовознавства видатного вченого Усеїна Куркчі, поки що недоступні широкому читачеві. Так, деякі з нас, мають можливість користуватися Кримськотатарсько-російським фразеологічним словником Усеїна Куркчі, під науковою редакцією Аділє Емірової, виданого всього навсього тиражом 500 екземплярів, у 2011 році в Сімферополі.

На думку професора Аділє Емірової, цінність словника Куркчі в тому, що він відбиває духовний світ народу. Адже фразеологія – душа мови, дзеркало, у якому відбивається історія етносу.

Найбільший кримськотатарський вчений так і не зміг повернутися на Батьківщину. Усеїн Куркчі помер 22 листопада 1996 р. на 90-му році життя в Узбекистані, Ферганська область, м. Маргелан.

Підготовлено Лейля Джаксім за матеріалами джерел:

Діячі кримськотатарської культури (1921-1944 рр.): Бібліографічний словник / гл.ред. і сост. Д.П.Урсу. - Сімферополь: частка, 1999. - 240 с.- стор.119-121., Куркчі У. Кримськотатарсько-російський фразеологічний словник./Науковий редактор Емірова А.-  Сімферополь:КРП. Видавництво Кримнавчпеддержвидав, 2011. – 296 с. – Кримськотатарською та російською мовами.,Інтернет-ресурс газети «Авдет» «Крымскотатарский Владимир Даль Усеин Куркчи» від 16.06.2020 р., Інтернет ресурс «Крим.Реалії» «Научный подвиг Усеина Куркчи», автор Б.Губернский, від 21.11.2016 р. 

Інформація підготовлена для друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.