ТЕКІЄ ДЕРВІШІВ

Текіє Дервішів

Текіє дервішів - це абсолютно чарівний архітектурний шедевр періоду Відродження кримськотатарського мусульманського зодчества. Він був споруджений неподалік від воріт Одун-базару, за містом КЕЗЛЕВ (нині – Євпаторія). Текіє дервішів зберігся майже в первозданному стані як ансамбль, тут розташована мечеть, медресе і теккіє. Найперше текіє було дерев'яним, швидше за все на тому фундаменті згодом було зведено кам'яний текіє.

Текіє засновано в XV столітті послідовниками таріката Мевлеві. Текіє припинило своє існування у XVIII столітті.

У минулі часи суфійські текіе існували в кожному кримському місті і навіть в деяких великих селах. Часом це були окремі споруди, а іноді текіє з рядами кімнат для дервішів- послідовників суфізму, розташовувалися всередині мечетей. З усіх текіє Кримського ханства до наших днів дійшло єдине.

П'ятничні молебні проводилися в мечеті, дорогі килими встеляли її зал, для омовіння у дворі знаходилось джерело, оздоблене рожевим мармуром. Перша мечеть не дійшла до наших часів, в 17 столітті на її місці побудували нову: одноповерхову з двоярусними вікнами.

Текіє вміщає в собі дев'ятнадцять келій, центрально-купольна споруда текіє побудована із каменю-ракушняку, стелю покриває  черепиця-сарматка. З південного боку, у дворі було розташоване кладовище, де ховали мусульман, шейхів, та  дервішів.

Текіє - це місце обміну досвідом та навчання для дервішів. Тут вони збиралися для проведення ритуалів і для того, щоб усвідомити свій духовний досвід, набутий під час мандрівок.

У молитовному залі Текіє вечорами дервіші молилися, під звуки барабану і сопілки вони кружляли, виконуючи сури з Корану. Рухаючись все швидше, дервіші впадали в транс, досягаючи повної відмови від навколишнього світу. Текіє дервішів до наших днів зберегло особливу енергетику, яка допомагає людям позбуватися від недуг. Адже багато дервіші були цілителями.

«Дервіш» в перекладі з перської означає «жебрак». Ченці не мали ніякої власності. У грубому вовняному одязі, в перетягнутих мотузкою сиром'ятних чоботях на ногах, з посохом в руці вони мандрували по святих місцях і всі свої дні присвячували молитвам, удосконалюючи свій дух. На деякий час вони зупинялися в монастирях.

Тому і не дивно, що архітектура  будівлі проста і лаконічна, прикраси відсутні, що підтверджує аскетичний спосіб життя дервішів. Розписи на стінах, на жаль, не збереглися.

У радянські часи в медресі відкрили чайну. А в кінці 80-х років минулого століття археологи прибудували другий поверх, в якому зробили для себе готель. Саму будівлю текіє, комуністи перетворили на склад. У 2000 році комплекс був повернений релігійній громаді. Століттями накопичена енергетика комплексу Текіє дервішів ордена Мевлеві несе в собі світло знань благородних дервішів і до сьогодні.