Співак Ескендер Іслямов: Я не вірив у свій успіх
ЛЬВІВ (QHA) -
Ескендер, чому Ви вирішили переспівати пісню Джамали «1944»?
— Я часто співаю вдома пісні з її репертуару, такі як: «Очима», «Шлях додому», «Кактус», але думки про те, щоб заспівати це «на камеру» не виникало. Напевно тому, що я занадто багато переживав про те, що скажуть її шанувальники. Може, я трохи слабкодухий, не знаю.
Коли я вперше почув «1944», подібної думки навіть не виникало — я був просто вражений емоціями, які у мене викликала і досі викликає ця пісня. Якось до мене прийшов у гості колега, мій товариш Філіп, і я запропонував йому спробувати заспівати пісню удвох. Не вірив, що може щось вийти, але навіть перша спроба мене переконала, що треба довести справу до кінця.
Розкажіть, будь ласка, що з Вашою групою RedSneakers зараз? Це вже в минулому? Якщо так, чим Ви плануєте займатися зараз?
— Чому в минулому? Мені комфортно з моїм колегою, бо ми обидва кримчани, нам завжди є про що згадати і поговорити. Всі прекрасно, працюємо з Філом над власним матеріалом. Без інвестицій, звісно, трохи важко, бо хочеться робити все швидше і якісніше, але поки змушені писати в домашній студії. Втім, головне — що ми створюємо нашу музику без зовнішнього втручання. Ми пишемо про те, про що ми самі хочемо, не зосереджуємося на одному стилі, звучанні тощо. Альбом буде дуже «різнобарвний», і це може стати однією з родзинок групи.
На «сліпих прослуховуваннях» в проекті «Голос країни» Ви потрапили в команду Святослава Вакарчука. Які Ваші враження від роботи з ним? Які поради він дає Вам?
— Слава — абсолютний музикант, з ним завжди приємно перебувати поруч. Він вміє заразити ідеєю, знає, як повірити у власні сили. На репетиції він дає пісні, слухаючи які, я не вірю, що зможу таке заспівати. Але чомусь насправді виходить, і мені це подобається, я відчуваю своє вокальне зростання. Святослав Вакарчук — людина з величезним досвідом, до його порад варто дослухатися.
Над чим конкретно працюєте зараз?
— Нехай це буде таємницею. Команда проекту «Голос» постійно працює над тим, як здивувати глядача, готує сюрпризи тощо. Але скажу по секрету, мені не можна буде дивитися в очі супернику під час вокальних двобоїв, такі нові умови шоу. Нехай залишиться невеличкою інтригою, чому. (Сміється)
До кого з тренерів Ви спочатку хотіли потрапити?
— Вибравши пісню для «сліпих прослуховувань», я навіть не міг собі уявити, що вона якось торкнеться Святослава. Піти до нього в команду було моєю мрією, і я завжди хотів запропонувати йому заспівати пісню моєю рідною кримськотатарською мовою, адже для мого народу вона є символом свободи. Для мене це було б справжнім щастям! На шоу «Голос Країни», коли я співав на сцені, навіть не намагався дивитися в бік тренерських крісел, оскільки співав для глядачів, але коли побачив повернуте до мене крісло Святослава Вакарчука, я трохи навіть збожеволів від щастя, правда!
Ви очікували, що Ваша кавер-версія набере таку кількість переглядів і Ви станете пізнаваним?
— Чесно кажучи — не очікував. Я дуже радий, що на «1944» роблять кавери, тому що це означає, що пісня «пішла в народ». Кількості переглядів справді щиро радий.
Що для Вас, як для кримського татарина, означає перемога Джамали у відборі на Євробаченні?
— Мені дуже приємно і це, напевно, природна річ для кожного представника нашого народу, який справді добре знає історію. Я пишаюся, що це пісня одного автора, народженого в Україні, і вона щира і красива!
Відомо, що Ви працювали в кримськотатарському театрі, Ви бачите себе ще й як актор?
— Театральне минуле в моєму житті тільки допомагає. Це дало мені безцінний досвід і багато вірних друзів-однодумців. Актором буду ще не раз, без сумніву!
Що Ви можете побажати Джамалі на Євробаченні?
— Любити і перемогти!