Сейм Польщі прийняв спільну з українським парламентом Декларацію Пам’яті і Солідарності.
За прийняття документу проголосували 367 депутатів нижньої палати польського парламенту, проти було 44 законодавці, а 14 утрималося, передає кореспондент Укрінформу.
До цього за ініціативою руху Kukiz’15 відбулося голосування щодо відкидання цієї резолюції, однак вона не набрала відповідної кількості голосів.
Під час обговорення цієї резолюції доповідач у цій справі віце-маршалок Сейму Ришард Терлецький наголосив, що документ є важливим з огляду на стратегічний характер співпраці з Україною.
“Ми голосуємо, оскільки пригадуємо трагічні моменти спільної історії Польщі й України. Ця історія кидає тінь на долю багатьох поляків, але вважаємо, що історія не може перекреслювати нашу нинішню і майбутню співпрацю”,- наголосив Терлецький.
"Ми, представники Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, спільно й одночасно приймаємо цю Декларацію Пам'яті і Солідарності, аби віддати шану мільйонам жертв, яких зазнали наші народи під час Другої світової війни, та засудити зовнішніх агресорів, що намагались знищити нашу незалежність", - йдеться у Декларації.
У ній парламенти привертають увагу, що пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений між двома тоталітарними режимами – комуністичним Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, призвів до початку 1 вересня Другої світової війни, спричиненої агресією Німеччини, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз.
Парламенти наголошують, що наслідком тих подій була окупація Польщі Німеччиною і Радянським Союзом, a в 1940 році - совєтська окупація Литви, Латвії i Естонії. Наслідком цього стали масові репресії проти наших народів. Ті події призвели також до ухвалення у Ялті в 1945 році рішень, які розпочали новий етап поневолення всієї Східної і Центральної Європи, що тривав півстоліття.
"Ми пам'ятаємо, що кволість міжнародної реакції на ескалацію перед Другою світовою війною тоталітарних і шовіністичних ідеологій, відсутність належної реакції на порушення з боку агресорів міжнародного права, а також політика поступок заохотили комуністичний і нацистський режими до агресії, а в результаті – до розподілу Європи", - зазначається у документі.
В ньому також наголошується, що необхідна активізація неупереджених історичних досліджень та необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах.
"Звертаємо увагу на те, що здійснення Російською Федерацією агресивної зовнішньої політики, окупація Криму, підтримка і здійснення збройної інтервенції на сході України, порушення основних норм міжнародного права та договорів, підписаних з Україною, невиконання Кремлем домовленостей та ведення гібридної інформаційної війни становлять загрозу для миру і безпеки всієї Європи" - йдеться у тексті спільної Декларації.
Документом висловлюється солідарність з усім Українським народом, в тому числі з кримськими татарами, у період цього великого випробування.
"Підкреслюємо нашу заангажованість у заходах на користь мирного розв'язання конфлікту на сході України та повернення її територіальної цілісності.
Наголошуємо на необхідності згуртованості дій в рамках Організації Північноатлантичного Договору проти нових загроз і висловлюємо підтримку поглибленню співробітництва Альянсу з Україною та її стратегічній меті набути членства в НАТО", - написано у Декларації.
Парламенти України та Польщі, згідно із документом, закликають усіх європейських партнерів показати єдність і міжнародну солідарність та захищати об'єднану Європу від зовнішньої агресії.
"Закликаємо народи всієї Європи пам'ятати про причини і наслідки II світової війни, а також докласти спільних зусиль з метою захисту безпеки і свободи", - наголошується в Декларації.
Як повідомляв Укрінформ, раніше планувалось, що цю Декларацію синхронно ухвалять три парламенти - України, Польщі та Литви. Але сьогодні віце-маршалок Сейму РП Ришард Терлецький повідомив, що литовський Сейм не прийматиме цю заяву, оскільки там лише нещодавно відбулися парламентські вибори і депутати ще не приступили до активної роботи.