«САРИ ТЮЛЬПАН» НОМАНА…
Відомий вірш видатного кримськотатарського політичного та громадського діяча Номана Челебіджіхана став пророчим.
Один із найяскравіших творів Номана Челебіджіхана - філософський вірш «Сари тюльпан» («Жовтий тюльпан»), що давно став символом борця і поета. За припущеннями дослідників, написаний у 1912 або 1913 році, був присвячений коханій жінці. На цей період припадає і одруження поета з Керіме-Шерфе, дочкою євпаторійця аджи Сеїта Абді.
Але Сари тюльпан - це символ тюркського світу, для кримських татар тюльпан не тільки символ ідеальної людини, а й квітка Аллаха.
Це крик душі, сповнений почуттів і роздумів. Поет, усвідомлюючи неминучість смерті, ставить головне запитання: «Навіщо я прийшов у цей світ, якщо судилося померти?». Це питання, однаково важливе для кожної людини, незалежно від статі, віросповідання, національності, потребує відповіді. І кожен, хто прийшов у цей світ, зобов'язаний на нього відповісти. У цій рівності всіх перед обличчям вічності й полягає дивовижна особливість вірша Номана Челебіджіхана та кримськотатарської мови, через що незрозуміло до кого звертається поет. І звісно, чудовий переклад Миколи Мірошниченка, який філософськи передає думки генія-поета.
Номан Челебіджіхан є однією з найвидатніших постатей в історії кримськотатарського народу. Він був не тільки талановитим поетом і письменником, а й активним громадським і політичним діячем, який зробив значний внесок у розвиток кримськотатарської культури та національної самосвідомості. Є одним із батьків-засновників кримськотатарської державності. 1 березня 1917 року на загальнокримському мусульманському з'їзді він був обраний головою Тимчасового Мусульманського виконавчого комітету та Муфтієм для мусульман Криму, Литви, Білорусі, Польщі й частини України.
Челебіджіхан брав активну участь у розбудові Кримської Народної республіки, зокрема, долучився до розробки її Конституції. Окрім політичної діяльності, Номан Челебіджіхан приділяв значну увагу розвитку освіти та культури. Він відкрив жіночу гімназію та технікум, а також заснував Педагогічний інститут на базі Зинджирли-медресе. Його вірш "Ант еткенмен" ("Я поклявся") став гімном кримськотатарського народу, символом його прагнення до свободи та незалежності.
Життя Номана Челебіджіхана трагічно обірвалося у 1918 році. Після захоплення влади більшовиками в Криму, він був заарештований та ув'язнений. 23 лютого 1918 року його було жорстоко закатовано та розстріляно матросами, а тіло кинуто в море.
Айдин Шем'ї-заде записав спогади Аніфе Боданинської, яка розповіла: дізнавшись про арешт чоловіка, Керіме-шерфе одразу ж приїхала з Євпаторії до Сімферополя. Друзі допомогли їй отримати перепустку для проїзду до Севастополя, знайшли сім'ю, яка могла прихистити її в чужому місті. Керіме-шерфе не вдалося побачитися з чоловіком у в'язниці, а після його страти віддати тіло землі: озвірілі матроси скинули розстріляного в море. Напевно, розбита горем жінка не раз беззвучно шепотіла: «Я цілувала б знай щовечора й щорана...»
Сам Номан Челебіджихан вірив у незнищенність духу свого народу. Він говорив: "Вони можуть піддати вогню весь наш край і зруйнувати все наше майно, але їм не вдасться знищити віру кримчан". Ці слова стали пророчими та символізують незламність кримськотатарського народу у боротьбі за свої права та свободу.
Інформація підготовлена для друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за підтримки Європейського фонду за демократію.