230 років тому у Франції визнали значущість кримськотатарської мови — державної мови Криму
30 березня 1795 р. Національний конвент (парламент) Французької Республіки ухвалив закон про створення в місті Париж Спецшколи східних мов. Це був вищий навчальний заклад, який отримав головне завдання підготувати перекладачів для різних дипломатичних місій країни, мов які «мають значення для політики й торгівлі» Франції. Школа мала стати місцем вивчення живих східних мов.
Французький академік, сходознавець і лінгвіст Луї-Матьє Лангле став ініціатором створення «École spéciale des langues orientales» (Спеціальної школи східних мов) у 1795 році. Він не лише відіграв ключову роль у її заснуванні, а й став першим професором і директором закладу. Як видатний сходознавець, Лангле зробив значний внесок у розвиток якісної освіти, сприяючи поглибленому вивченню східних мов та культур. Поряд з арабською, малайзійською, іранською, турецькою мовами була затверджена й кримськотатарська («le tartare de Crimée»). Для викладання вчителі користувалися манускриптами Національної бібліотеки. Ймовірно, Лангле й був одним з ініціаторів запровадження саме кримськотатарської мови, адже він був автором праці «Notice chronologique des Khans de Crimee» («Хронологічний літопис кримських ханів»), де описав історію Криму з середини XIII ст. та біографії кримських ханів до XVIII ст.
Франція стала єдиною країною у світі, де на законодавчому рівні було визнано кримськотатарську мову як важливу мову для своєї країни.
Сьогодні, Національний інститут східних мов і цивілізацій (INALCO) - це сучасний, престижний французький вищий навчальний заклад, розташований у центрі Парижа. Його історія тісно пов'язана з політичними та економічними потребами Франції. Початки INALCO сягають 1669 року, коли Жан-Батист Кольбер заснував «École des jeunes de langues» (Школа молодих перекладачів). Ця школа була створена для навчання молодих перекладачів східних мов, необхідних для торгівлі та дипломатичних відносин з Османською імперією та іншими країнами Сходу. Під час Французької революції, а саме в 1795 році, Національний конвент ухвалив закон про створення в Парижі «École spéciale des langues orientales» (Спеціальна школа східних мов). Цей крок відображав усвідомлення важливості східних мов для зовнішньої політики та торгівлі Франції. В цей період Франція активно розширювала свої колоніальні володіння, тож потреба у фахівцях зі східних мов лише зростала.
Протягом XIX та XX століть школа неодноразово змінювала назву та структуру, але її основна місія залишалася незмінною: підготовка фахівців зі східних мов та цивілізацій.
У 1971 році школа отримала свою сучасну назву — Національний інститут східних мов і цивілізацій (INALCO).
Таким чином, ухвалення Національним конвентом закону про створення Спеціальної школи східних мов у Парижі стало важливим етапом в історії INALCO, закріпивши його статус як провідного центру вивчення східних мов у Франції. Інститут спеціалізується на вивченні мов і цивілізацій країн Азії, Африки, Океанії та Східної Європи та пропонує широкий спектр курсів з мов, історії, географії, економіки та культури цих регіонів.
Національний університет східних мов і цивілізацій (INALCO) є унікальним навчальним закладом, де викладається надзвичайно велика кількість мов. Згідно з наявною інформацією, в INALCO викладається 93 мови. Українська мова також входить до програми вивчення.
В інституті навчається велика кількість студентів з усього світу. INALCO є членом «Європейського університету добробуту». Інститут має власне видавництво «Presses de l'Inalco».
Безумовно INALCO і сьогодні відіграє важливу роль у розвитку міжкультурного діалогу та міжнародних відносин.
Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію