Пройшов 40 російських блокпостів і повернувся в розвідку на протезі: вражаюча історія Героя України Аліма Абдураманова
Президент України указом №359/2026 присвоїв найвищу державну нагороду — звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» — 31-річному кримському татарину, головному сержанту розвідувальної роти Аліму Абдураманову (позивний «Татарін»). Його шлях — це справжній приклад незламності воїна, який пройшов через окупацію, тяжкі бої, втрату кінцівки та знайшов у собі сили повернутися на передову.
Він став першим кримським татарином, який отримав цю найвищу державну нагороду при житті (до цього орденом були нагороджені Решат Аметов та Ділявер Сейтхалілієв — обидва посмертно).
Алім Ісламович Абдураманов народився 25 серпня 1994 року в смт Новотроїцьке на Херсонщині. Захищати країну він почав задовго до повномасштабного вторгнення, адже ще у 2015 році брав участь в АТО на Донеччині у складі розвідроти 57-ї бригади.
Повномасштабне вторгнення застало чоловіка вдома — вже ближче до обіду 24 лютого 2022 року в його рідне селище зайшла російська техніка. Як згадує сам військовий, він вжахнувся від того, що деякі місцеві зустрічали окупантів з усмішками на обличчях. Місцевий військкомат евакуювався до Запоріжжя, залишивши ветеранів АТО сам на сам із ворогом.
Алім понад місяць перебував в окупації, приховуючи свій статус, адже місцеві мешканці вже почали відкрито здавати українських військових. Зібравши кошти (перевізник тоді коштував 5000 грн), він наважився на смертельний ризик — виїхати на підконтрольну Україні територію. Шлях тривав близько 14 годин: Алім подолав понад 40 російських блокпостів, на кожному з яких окупанти змушували його роздягатися до білизни та влаштовували жорсткі перевірки.
Опинившись у Запоріжжі та відновивши військовий квиток, Алім прагнув повернутися саме в розвідку. У місцевій 128-й бригаді йому запропонували лише посаду сапера, тому він поїхав до Києва, де без вагань вступив до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Спершу воїн працював із ПЗРК («Ігла», «Стінгер») під Ізюмом у селі Довгеньке. Отримавши там першу контузію та пройшовши лікування у кількох госпіталях, Алім перевівся в аеророзвідку. Він здав тести на відмінно, швидко освоїв дрони та став сертифікованим фахівцем, який чудово орієнтувався на місцевості завдяки вмінню працювати з картами.
7 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Площанка на Луганщині група Абдураманова отримала наказ виявити ворожі танки. Алім швидко засік три машини і посадив дрон для заміни батареї, але в цей момент ворог почав щільно крити їхній неглибокий бліндаж. Снаряди одразу перебили кабель Starlink, залишивши групу повністю без зв'язку.
Близький вибух ворожого снаряда фактично відірвав Аліму ліву стопу та посік праву гомілку. Незважаючи на страшний біль, він зберіг холодний розум. Троє його молодих і ще не обстріляних побратимів впали у ступор, тому Абдураманов був змушений самостійно накласти собі два турнікети.
Розуміючи, що евакуації не буде, розвідник, зціпивши зуби та спираючись на автомат, самотужки вибрався з бліндажа. Як зізнається Герой, сили вижити і повзти йому давала думка про двох маленьких доньок та ще ненародженого сина. Він зумів дістатися до позицій 66-ї бригади, бійці якої врятували його і вивезли на бронемашині M113.
Діагноз «травматична ампутація лівої стопи» не зупинив воїна. Алім Абдураманов, чий високий рівень військового лідерства також відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест», зібрав кошти на спеціалізовану спортивну модель протеза для підвищених навантажень та повернувся у військо. Сьогодні Герой України продовжує ефективно виконувати бойові завдання на передовій.
Історія Аліма — це яскраве уособлення боротьби всього кримськотатарського народу, що чудово розкрито у документальному фільмі «Кримські Аскери», презентованому Кримськотатарським Ресурсним Центром. Стрічка показує, що зараз у лавах ЗСУ воюють тисячі кримських татар. Для них ця війна — не лише захист держави, а й священний обов'язок та єдиний шлях до звільнення своєї історичної батьківщини.