Пропозиції та обгрунтування до перенайменування вулиць у м. Херсоні

Згідно закону "Про декомунізацію" на всій території України був запущений процес перейменування вулиць, міст, сел та селищ. Пропозиції щодо перейменування приймаються від пересічних громадян. У Херсоні цю ініціативу підхопила Благодійна Організація «ККСЦ «Куреш», яка склала список пропозицій на перейменування з їх обгрунтуванням. 

Пропозиції та обгрунтування до перенайменування вулиць згідно закону «Про декомунізацію» в м.Херсоні
(пропозиції надала БО «ККСЦ «Куреш»)

(вул. 21 січня – вул. Ісмаіла Гаспринського)

Ісмаїл Гаспринський (кримскотат. Ismoil Gasprinskiy (Gaspıralı); 8 (21) березня, 1851 - 11 (24) вересня 1914) – видатний кримськотатарський інтелектуал, просвітитель, видавець і політик, який здобув популярність і визнання серед всього мусульманського населення Російської імперії, Литви, Латвії, Польщі.
Світоглядні принципи та ідеї І. Гаспринського грунтувалися на основі ліберальної ідеології, прогресивного розвитку суспільства, дружби слов'янських і тюркських народів, конфесійної терпимості християн і мусульман, неприйняття радикальних вимог соціалістів. І. Гаспринський виступав за еволюційні форми розвитку суспільства.

Вул. Джержинського (Суворовський р-н, Центр ) -  вул. ім. Вале́рії Іллі́вни Новодво́рської (рос. Валерия Ильинична Новодворская)

( 17 травня 1950,   12 липня 2014) — філолог, російський політик, публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця, відеоблогер, засновник і голова партій «Демократичний Союз» (1988) та «Західний вибір» (2013).Колумніст журналу «The New Times». Спільно з Костянтином Боровим випускала відеоролики. Автор книг «Над прірвою в брехні», «Мій Карфаген повинен бути зруйнований» (курс лекцій, прочитаний кілька разів в РДГУ у Юрія Афанасьєва), «По той бік відчаю», «Прощання слов'янки», «Поети і царі».

Вул. Комунарів – вул. ім. академіка  Сáхарова Андрíя Дм́итровича

(21 травня 1921, Москва — 14 грудня 1989, Москва) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру (1975), дійсний член АН СРСР (з 1953), співтворець водневої бомби, видатний  борець за права людини.

Вул.Чекістів – вул. ім. Петра Григо́ровича Григоре́нко

(нар. 16 жовтня 1907, Борисівка, Запорізька область — † 21 лютого 1987, Нью-Йорк) — радянський генерал-майор, українець,  видатний правозахисник.
  Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках». З 1977 р. проживав у США. Помер у США, спочиває у Баунд-Брук.

Вул. Комсомольська – вул. ім.Нома́на Челебіджіха́на

(крим. Noman Çelebicihan; * 1885, с. Біюк-Сонак, Перекопський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — † 23 лютого 1918, Севастополь) — кримськотатарський політичний і державний діяч. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі.
Відомий також як Челебі Челебієв, саме так його ім'я було записано в офіційних російських документах. Автор  національного гімна кримських татар

Вул. 40 років Жовтня (частина) - Вул. Захистників Донецького аеропорту

     В  січні 2015 року, велися найзапекліші бої за Донецький аеропорт з російськими наймичами.  В останні дні захисту Донецького аеропорту - 19 і 20 січня - там загинули 58 кращих синів України. Ці захисники своєї кров'ю великими літерами вписали свої імена в історію незалежності України.

Вул. Старостіна – вул. Украї́нської повста́нської а́рмії (УПА)

Військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1953 років. Це було озброєне крило Організації українських націоналістів[4][5]. Розпочало свою діяльність з весни 1943 року на територіях, які входили до складу: райхскомісаріату Україна (Генеральна округа Волинь-Поділля) — з кінця березня 1943, Генерал-губернаторства (Галичина — з кінця 1943, Холмщина — з осені 1943) та румунської Трансністрії (Північна Буковина) — з літа 1944.
УПА діяла до 1953 року, коли активні її дії припинено, а окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-1960-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. — Василь Кук.
З 2005 року в Україні офіційно святкуються річниці створення УПА (14 жовтня 1942, свято Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці).
Питання про офіційне визнання УПА воюючою стороною у Другій світової війні та пов'язане з цим питанням надання ветеранам УПА пільг на державному рівні, залишалося невирішеним до прийняття ВР України пакету законів «Про декомунізацію» 9 квітня 2015 року більшістю голосів та їх підписання Президентом Петром Порошенком 15 травня 2015 року (ще значно раніше декілька західних областей вже приймали рішення про надання пільг ветеранам УПА на своїх рівнях).[6] Закони опубліковані 20 травня 2015 року та набули чинності з 21 травня того ж року.[7]. З 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. Ініціатором законопроекту був син Головнокомандувача УПА Юрій-Богдан Шухевич.
Боротьба Української повстанської армії — складова Українського визвольного руху 1920—1950 роки.

Вул. Карла Маркса  (неоімперська назва вул. Потемкінська) – вул. «Небе́сної Со́тні»

Небесна сотня -прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану[5]. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».

Вул. Рози Люксембург – вул. Героїв Крут

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Вул. Котовського (Дніпровський р-н) – вул. ім.Амет-Ха́на Султа́на

(крим. Amet-Han Sultan, 25 жовтня 1920, селище Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія — 1 лютого 1971, Московська область, РРФСР, СРСР) — національний герой кримськотатарського народу.     Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року — льотчик-випробувач. Заслужений льотчик-випробувач СРСР, єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки.

Вул. Інтернаціональна  (Дніпровський р-н, Янтарний пос.) – вул. Кримськотатарська

Кримськотатарський народ – другий коріний народ України, в районі цій вулиці мешкає багато представників цього народу, тому пере найменування  інтернаціональної вулиці на кримськотатарську логічне та своєчасне.