Онлайн-захід «Мовними перехрестями України» об’єднав представників різних національностей
Міжнародному дню рідної мови був присвячений захоплюючий та пізнавальний онлайн-захід «Мовними перехрестями України», що відбувся 21 лютого 2025 року, ініціатором якого виступила Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара.
Фахівці бібліотеки ознайомили гостей та учасників заходу з цікавими фактами про мови різних народів світу. Тетяна Донченко, завідувачка відділу документів іноземними мовами, про розмаїття мов національних менщин Херсонщини, зокрема про гагаузьку, болгарську, угорську, польську, єврейську, вірменську та грецьку мови. Лілія Віжічаніна, фахівчиня з української мови та модераторка розмовних клубів, представила цікаву інформацію про українську мову, її місце серед інших слов'янських мов та її характерну милозвучність.
Не оминули увагою також мови корінних народів України – кримських татар, караїмів і кримчаків.
Подія зібрала представників різних національностей, що проживають в Україні, та стала справжнім святом єдності й культурного обміну, підкреслюючи важливість збереження мовного розмаїття як частини світової спадщини.
Голова правління Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш» Лейля Джаксім розповіла про історію кримськотатарської мови, поділилася традиціями її збереження в родинах, а також державною політикою щодо підтримки кримськотатарської мови та перспективою її розвитку.
Надія Васильчук, молодший науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Національного Заповідника «Давній Галич», ознайомила з особливостями і діалектами караїмської мови, та її сучасним становищем.
Наталія Бімбірайте, голова правління «Культурного центру Україна-Литва» поділилася про своїм досвідом у вивченні литовської мови, про взаємовпливи староукраїнської та литовської мов. Гостя заходу розсказала про дослідження та унікальні відкриття, які були зроблені групою фахівців та командою Культурного центру Україна-Литва, а також про важливість вивчення історії свого краю, як елементу міцності держави.
Перекладачка жестової мови Катерина Пархомова показала особливості жестової мови та мову для людей з вадами зору – шрифт Брайля. Для людей з вадами слуху жестова мова є головною можливістю комунікувати та взаємодіяти, а для понад 200 000 українців вона є рідною.
Учасники та гості заходу ще раз переконалися, наскільки важливо плекати та розвивати рідну мову. Мова – це душа народу, його ідентичність, історія, культура та самобутність.
