21 березня – Наврез байрам: традиції та історія

У день весняного рівнодення кримські татари відзначають Наврез байрам – стародавнє свято весни, нового року та родючості, яке є важливою частиною культури багатьох тюркських народів. Воно символізує пробудження природи та надії на врожайний рік.

Підготовка до свята починається заздалегідь. За тиждень до Наврезу господині ретельно прибирають оселі, білять стіни, оздоблюють подвір’я та позбуваються старих речей. Чоловіки, у свою чергу, лагодять сільськогосподарський реманент, готуються до початку польових робіт. Напередодні свята жінки випікають традиційні кримськотатарські страви – кобете і бурму, а також готують інші святкові смаколики.

Святкування розпочинається з ранкової молитви (намазу), після чого люди відвідують могили родичів, упорядковують їх і читають поминальні молитви. У старі часи ввечері напередодні Наврезу юнаки у святкових масках та костюмах ходили від двору до двору, співали жартівливі пісні, а господарі пригощали їх солодощами та горіхами.

Власне у день Наврезу після молитви старійшини та чоловіки вирушають у поле. Найповажніший із них здійснює першу борозну та засіває землю – це символізує початок нового господарського року. Діти, одягнені у святковий одяг, ходять по домівках, вітають господарів із Наврезом та виконують традиційні пісні.

Наврез у кримських татар первісно був сільськогосподарським новим роком, що тривав до 22 вересня, коли відзначалося свято Дервіза – завершення польового циклу. За календарем, 21 березня символізує момент входження Сонця в сузір'я Овна (Къозу у кримських татар). Свято має глибокі етнічні корені: його обряди, пісні та легенди відображають історичні вірування кримських татар і їхній зв’язок із землею.

Однак із часом значення Наврезу як суто сільськогосподарського свята залишилося в минулому, і сьогодні він має більш культурний та символічний характер.

19 лютого 2010 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою 21 березня офіційно визнано Міжнародним днем Навруз. Цей день відзначається у багатьох країнах світу як символ єдності, миру та збереження культурних традицій.