Meraba, ліцею! Як на Херсонщині відкривають спеціальність з кримськотатарської мови

ВІД РЕДАКЦІЇ: Навіть у найтемніші часи українські освітяни знаходять сили створювати щось нове, глибоке та символічне. Днями ми побачили новину, яка неймовірно нас тішить: один із ліцеїв Херсонської громади, а саме Херсонський академічний ліцей імені О.В.Мішукова, відкриває нову подвійну спеціальність — «кримськотатарська + англійська мова».
Сьогодні, коли Крим залишається окупованим, збереження мови та спадщини корінного народу України — це наш спільний обов'язок і наша віра в те, що Крим одного дня, стане вільним. Ми вирішили поспілкуватися з Директором Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті Галиною Володимирівною Бібік, щоб дізнатися, як виникла ця ідея, як працює заклад в умовах війни та хто зможе долучитися до вивчення мови, щоб одного дня тепло привітатися: "Meraba! Nasılsıñız?".
Перш за все, хочеться запитати: як ви? Ваш ліцей належить до Херсонської громади, яка щодня проходить через надважкі випробування. Як вам і вашим колегам вдається зараз працювати, тримати стрій, та ще й знаходити сили для запуску таких унікальних проєктів?
Ми працюємо в умовах, які ще кілька років тому здавалися неможливими для освіти. Але сьогодні це наша реальність. Ліцей живе й працює дистанційно, колектив розосереджений, частина учнів перебуває за кордоном. Водночас ми чітко розуміємо свою місію: забезпечити якісну освіту й підтримати дітей у цей складний час.
Наш секрет, мабуть, у єдності. Ми дуже тримаємося одне за одного: і педагоги, і діти, і батьки. І коли є це відчуття плеча поруч, тоді знаходяться сили не просто працювати, а й розвиватися. Саме в такій атмосфері з’являються ідеї нових проєктів, як-от відкрити з наступного навчального року нову спеціальність для учнів 10-11 класів «Кримськотатарська та англійська філологія».
Дивлячись на те, що ви робите, розумієш: українські жінки-освітянки — це справжні титани. Але за кожним професіоналом стоїть звичайна людина. Що особисто вам допомагає не вигорати, залишатися такою ж чарівною, енергійною і знаходити світло у нинішніх реаліях?
Мене, як і інших, тримають люди: наш колектив, наші учні. Дуже допомагає віра в сенс того, що ми робимо. Коли бачиш, як учні дорослішають, як вони вчаться мислити, приймати рішення, залишатися людьми і свідомими громадянами – це дає енергію рухатися далі.
Також мене підтримує усвідомлення, що зараз освіта дає не лише знання, а й вчить стійкості, формує майбутнє країни. Наша нова спеціальність теж про майбутнє – про повернення Криму, про посилення єдності українців та кримських татар, чиї долі переплетені історичними випробуваннями.
Новина про вивчення кримськотатарської разом з англійською дуже гріє душу. Розкажіть, як народилася ця ідея? Чому ви відчули, що це потрібно зробити саме зараз?
Ми довго думали, якою повинна бути освіта сьогодні. І зрозуміли, що вона має поєднувати глобальність і національну ідентичність. Саме такою є наша нова спеціальність.
Поєднуючи англійську (як мову міжнародного спілкування) з кримськотатарською (як мовою корінного народу України), ми створюємо цілий освітній простір, у якому формується людина, здатна бути громадянином своєї країни і водночас частиною світу.
Ідея впровадження такої спеціальності народилася не з програми, а з відчуття часу, зі спогадів про український Крим та мрій про його повернення, з турботи про збереження кримськотатарської мови і спадщини, а також з небайдужого ставлення нашої колеги Ольги Герінбург, яка спілкується з кримськими татарами і наразі вивчає їхню мову.
Збереження культури Криму — це тема, яка нікого не залишає байдужим. Особливо зараз, на 12 році війни. Скажіть, а чи є у вас особиста історія, пов'язана з Кримом? Можливо, ви самі цікавилися кримськотатарською мовою?
Крим для мене – це біль і надія. Моя родина має кримські коріння.
Прадід мав землі й дім в Ішуні. Він був одружений на моїй прабабусі, яку привіз з Німеччини після Першої світової. У них було троє дітей. Старша дочка – моя бабуся. Вона народилася в Німеччині й у свідоцтві про народження у графі «національність» була записана як «німка». Через це за наказом Сталіна в роки Другої світової нашу родину вислали в Ставропольський край, де й народилася моя мама.
Після війни родина спробувала повернутися до свого дому в Криму, але там вже мешкали чужі люди, тому родина була вимушена залишити свій дім та знайти місце для життя поруч з Армянськом.
Можливо, у мене немає особистого глибокого зв’язку з Кримом, як у людей, які там народилися, але є безмежний смуток за долю моєї родини, почуття відповідальності за збереження культури і мови кримськотатарського народу.
Знайти хорошого викладача кримськотатарської зараз — це, мабуть, надзвичайно складний виклик. Як ви шукаєте спеціаліста і як, з точки зору методики, плануєте побудувати навчальну програму? Це буде суто мовна практика чи занурення в культуру та традиції? Де ви плануєте брати навчальні матеріали?
Так, це непросте завдання, адже в Україні поки що небагато закладів середньої та вищої освіти, де викладають мову кримських татар. Але ми вже маємо домовленості з чудовим фахівцем, у якого є досвід викладання, любов до кримськотатарської мови і культури. Це людина, яка зможе не лише навчити мові, а й передати її дух.
Тож уроки кримськотатарської будуть не просто мовною практикою. Це буде занурення у традиції, історію, сучасність кримських татар. І, звісно, ми будемо використовувати всі можливості сучасного навчання: онлайн-формати, інтерактивні платформи. Ми відкриті до співпраці і пропозицій, адже сьогодні кордони в освіті умовні.
Ми знаємо, що до вас можуть долучитися старшокласники з усієї України та навіть ті, хто зараз за кордоном. Як ви вважаєте, що саме має зацікавити сучасних підлітків вивчати мову, яка, на жаль, опинилася під загрозою зникнення? Що стане для них головною мотивацією прийти на цю спеціальність?
Я переконана, що сучасні українські підлітки – активні та прагнуть бути частиною історії, яка відбувається саме зараз. Вивчення кримськотатарської може стати їхнім вибором бути небайдужим до долі корінного народу України та мови, яка на межі зникнення. Це може бути їхнім своєрідним внеском у збереження культурної спадщини кримських татар і виявом громадянської позиції.
І, якщо чесно, я думаю, старшокласників може привернути також унікальність цієї спеціальності, адже закладів, де вивчають мову кримських татар, поки що дуже мало. А втім, вивчення кримськотатарської мови може стати першим кроком у світ інших тюркських мов. Тож спеціальність, яку ми пропонуємо, відкриває нові можливості як у навчанні, так і в майбутній професії.
І наостанок. Сподіваюсь, що цю статтю прочитають багато батьків та старшокласників. Хтось, можливо, вагається, чи варто брати на себе додаткове навантаження, чи впорається. Що б ви хотіли їм сказати просто зараз, щоб допомогти зробити цей важливий крок і заповнити заявку на вступ?
Я би сказала, що не варто боятися. Вивчення кримськотатарської та англійської мови у нашому ліцеї стане цінним досвідом, наповненим ґрунтовними знаннями та новими горизонтами. Ця спеціальність відкриє старшокласникам шлях до вивчення інших тюркських мов і допоможе впевнено почуватися в англомовному середовищі. Погодьтесь, це значно розширить їхні освітні та професійні перспективи.
Крім того, наш ліцей – це чудовий заклад, що пропонує якісну та безкоштовну онлайн-освіту, має досвідчених фахівців з усіх предметів, які завжди готові допомогти учням та підтримати їх. Я би порадила навіть здійснити віртуальну екскурсію нашим ліцеєм, відвідавши сайт https://openday.lyceum.com.ua/ На ньому можна переглянути уроки наших викладачів, відчути ліцейську атмосферу, і, звісно, заповнити заявку на вступ.
Ми будемо щиро раді учням, які стануть частиною нашої ліцейської спільноти і нової спеціальності!
телефон для довідок: 099-171-17-49
