Меджліс заслуговує на Нобелівську премію миру
АНКАРА (QHA) -
Фахівці, що дають оцінку рішенню Верховного Суду про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, заявили, що після анексії Криму Росією таке рішення було очікуваним.
На їхню думку, за те, що Меджліс кримськотатарського народу продемонстрував демократичну боротьбу з одним з найбільш тоталітарних режимів світу (який можна порівняти з Радянським Союзом), організацію необхідно висунути на Нобелівську премію миру.
Як стверджують експерти, метою заборони Меджлісу російською владою є асиміляція кримських татар. Саме так Москва сподівається вивести кримськотатарський народ з гри.
Професор міжнародних відносин Мехмет Алі Карасар також відреагував на рішення про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і внесення організації до списку екстремістських угруповань:
— Меджліс кримськотатарського народу — найдемократичніша організація на пострадянському просторі, яка має потребу в Нобелівській премії миру.
Саме з цього професор Карасар почав свою заяву інформаційному агентству Аnadolu Ajansı.
На його думку, Меджліс кримськотатарського народу — представницький орган, який спирається на демократичні принципи в більшій мірі, ніж уряд будь-якої країни.
«Ставити під сумнів законність Меджлісу кримськотатарського народу — не робота прокурора»
За словами Карасара, цілком очевидно, що рішення суду про заборону Меджлісу вкрай обурило кримських татар.
— Але це було рішення, якого слід було очікувати після окупації Криму. Тому що Меджліс кримськотатарського народу, незважаючи на всі утиски, не схилився. Меджліс, незважаючи на тиск, в рамках міжнародної декларації з прав людини в повній мірі продемонстрував демократичні методи боротьби, витривалість, рішучість і політичну виправку. Саме тому російська влада вдалися до цього методу як до останнього виходу. Але ставити під сумнів законність Меджлісу кримськотатарського народу — робота не прокурора або властей.
Карасар нагадав, що з 1 травня 1944 року кримськотатарський народ депортували в Сибір і Середню Азію. Під час цієї депортації загинула половина населення. Після політичної боротьби, що тривала роками, кримськотатарська нація з різних куточків світу повернулася на Батьківщину і стала єдиним народом.
Карасар наголосив на тому, що рішення Росії не зможе жодним чином знищити компетентні і представницькі органи кримськотатарського народу:
— В очах усього світу, а особливо Туреччини, Меджліс кримськотатарського народу продовжить існувати як єдиний офіційний і уповноважений орган кримськотатарського народу. Бо цей народ сам створює свою долю.
«Одне з найважливіших подій протягом усієї політичної історії світу»
І після рішення про заборону Меджлісу, незважаючи на тиск, кримськотатарський народ не схилився перед Росією:
— Це дуже важливо. Якщо величезна держава, яка нападає, загрожує, шантажує і проявляє насильство по відношенню до представницького органу в кількості 33 чоловік та до народу в кількості 250-300 тисяч чоловік, не може схилити когось, - то це одне з важливих подій на протязі всієї політичної історії світу.
Карасар також сказав, що дуже важливо, щоб світова громадськість не забувала про беззаконня стосовно кримських татар. Підтримка громадськості не повинна зменшуватися, а навпаки — дуже важливо, щоб вона посилювалася.
Для України, за словами Карасара, кримськотатарський народ є надзвичайно політично важливою групою людей.
— Поки українські військові і поліція співпрацювали з Росією під час анексії, кримські татари продемонстрували свою прихильність Україні.
«Путін націлений на асиміляцію кримських татар»
Професор міжнародних відносин від Університету Бількент Хакан Киримли вважає, що заборона Меджлісу кримськотатарського народу була частиною кримської політики президента Російської Федерації Володимира Путіна:
— Путін хоче знищити кримських татар. Росія хоче закрити всі їхні підприємства та покласти край існуванню кримськотатарської нації. Метою обрано асиміляцію татар.
Киримли наголосив, що існування кримських татар під загрозою, поки Крим залишається окупованою територією Росії. Проте, боротьба цього народу триватиме як всередині країни, так і за її межами доти, доки анексія не закінчиться:
— Кримські татари не можуть прийняти анексію. Для них це рівносильно смерті. Єдина річ, яку вимагають кримські татари від Росії — це закінчити анексію Криму. Іншого рішення немає.
«Вони намагаються вивести кримських татар з гри»
Професор університету Кадир Хас Мітхат Челікпала погодився, що рішення Росії абсолютно не дивує. Він додав, що РФ намагається просто позбутися стрктур, в яких вона бачить супротивників:
— Росіяни вбачають в Меджлісі кримськотатарського народу найбільшу загрозу. Тому Росія намагається вивести з гри Меджліс як терористичну організацію і екстремістське угрупування. Це відмовка і несправедлива оцінка. Оскільки Меджліс відкрито виступає проти позиції РФ, вона намагається просто маркувати кримських татар і вивести їх з гри.
Нагадаємо, 13 квітня призначений Кремлем «прокурор Криму» Наталія Поклонська повідомила про рішення призупинити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території півострова до рішення суду.
15 квітня суд у справі «про заборону Меджлісу кримськотатарського народу» перенесли на 25 квітня. Однією з причин перенесення стала відсутність на засіданні заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла.
18 квітня Мін'юст Росії вніс Меджліс кримськотатарського народу до переліку громадських та релігійних об'єднань, діяльність яких у цій країні зупинена «у зв'язку зі здійсненням ними екстремістської діяльності». Цей крок засудила Україна, ряд держав, міжнародних організацій і правозахисників.
26 квітня нелегітимний кримський суд виніс вирок у «справі Меджлісу», визнавши його екстремістською організацією і заборонивши його діяльність на території Росії, зокрема в Криму.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що в найближчі дні міжнародні організації, зокрема Організація Об'єднаних Націй, дадуть відповідь конкретними діями на рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу Росією. Чубаров заявив, що у зв'язку із незаконним рішенням суду РФ представницький орган кримських татарз дійснюватиме свою діяльність у Києві. Для цього створюється особлива нарада, до якої увійдуть лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу Рефат Чубаров і вісім членів Меджлісу.
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял на засіданні суду 26 квітня повідомив, що Меджлісу висловили підтримку такі міжнародні організації, як ООН, ОБСЄ, уряду Туреччини, США та країн Євросоюзу.