Курултай 1917: спроба відновлення держави кримських татар
9 грудня 1917 р. в Ханському палаці в Бахчисараї відкрився І Курултай кримськотатарського народу (Qırımtatar halqınıñ I Qurultayı).
Підтримати цю подію приїхали представники Української Центральної Ради, латвійських організацій, представники різних національностей та організацій Криму. Курултай (національний з'їзд кримських татар) засідав із перервами вісімнадцять днів, з 9 грудня по 26 грудня 1917 року. Він узяв на себе всі повноваження Мусульманського виконавчого комітету, ухвалив першу Конституцію (Кримськотатарські основні закони) та державну символіку (гімн, прапор), утворив Директорію — національний уряд на чолі з Номаном Челебіджіханом, проголосив створення Кримської Народної Республіки. Але наприкінці січня 1918 р. внаслідок більшовицького терору республіка припинила своє існування.
Революційні події лютого 1917 року в Петрограді зумовили створення у Криму різноманітних національних партій і суспільних організацій. До середини 1917 року виникло більше ніж 20 партій, суспільних організацій різного політичного спрямування.
(Бахчисарайський палац. Обличчям стоїть Номан Челебіджыхан, перший голова Кримської демократичної республіки,
праворуч від нього два прапора, один з яких був прийнятий в 1917 (блакитний з жовтою тамгою)).
Таким чином, 25 березня 1917 р. утворився Тимчасовий мусульманський (кримськотатарський) виконавчий комітет. Спеціально обрана комісія з 35 представників різних верств населення взяла на себе відповідальність за формування нового органу влади – Кримського Мусульманського Виконавчого Комітету. Мусвиконком складався з 50 членів. Одноголосно головою було обрано Номана Челебіджіхана й керуючого справами (серкятіб) Алі Боданінського. Надалі всі справи кримських татар перейшли до відомства Мусвиконкому, якому підкорювалися усі місцеві комітети Криму. Під контролем Мусвиконкому знаходилися політична діяльність, культура, релігійні питання, економіка. Виконком мав у всіх повітових містах свої комітети. У селах також були невеличкі комітети.
Частиною руху створення суспільних організацій та партій в Криму був й рух кримськотатарських жінок. У середині квітня 1917 року в Бахчисараї відбувся жіночий мітинг, на якому було обрано міський жіночий комітет на чолі з Шефікою Гаспринською. Такі самі жіночі організації були створені в інших містечках та селах Криму.
Навесні 1917 року правління Мусульманського комітету на чолі з Номаном Челебіджіханом переходить до масштабної діяльності: створюються духовне й земельне управління, реформуються національні установи просвітництва, запроваджуються газети “Millet” кримськотатарською мовою і «Голос татар» - російською.
Мусвиконком прагнув співпрацювати з Українською Центральною Радою. Влітку 1917 року до міста Києва прибула офіційна делегація представників Мусвиконкому у складі Джафера Сейдамета і Амета Озенбашли. Вони зустрілися з головою Центральної Ради Михайлом Грушевським, секретарем міжнародних справ Олександром Шульгіним, та головою Генерального секретаріату Володимиром Винниченком. Підсумки візиту були викладені у газеті «Голос татар» 11 серпня (29 липня). Делегація подала Центральній Раді декілька записок, у одній з яких зазначалося про побажання приєднання Криму до України та його автономії у її складі. Проте, Центральна Рада вирішила не порушувати на той момент це питання, адже саме прагнула територіальної автономії для України у той час. Підсумком делегації було те, що Центральна Рада визнала саме кримськотатарський народ основним суб’єктом самовизначення в Криму.
Всі ці події були передумовою скликання І Курултаю кримських татар, який мав вирішувати долю Криму. Курултай було зібрано 26 листопада (9 грудня) 1917 року в Ханському палаці, у Бахчисараї. Проголошувалося відродження кримської державності та курултай оголошував себе парламентом цієї держави. Головою уряду був обраний Номан Челебіджіхан, який в тому числі займався забезпеченням охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організацією роботи судів, систематизацією і підготовкою пропозицій щодо формування законодавства тощо.
Делегати Першого Курултаю Кримського народу зробили фотографію перед Demir Qapı (Залізні ворота), що є входом до Ханського палацу і на них є саме ця тамга, символ династії Гераїв (ця фотографія збереглася і до сьогодні).
(Учасники І Курултаю кримськотатарського народу у дворі Бахчисарайського палацу, на вході Demir Qapı (Залізні ворота))
26 (13) грудня 1917 року Курултай проголосив Кримську Демократичну Народну Республіку та сформував її національний уряд. До нього увійшли 5 директорів, а саме:
- Номан Челебіджіхан (голова та директор юстиції)
- Джафер Сейдамет (зовнішні та військові справи)
- Сеїт-Джеліль Хаттатов (фінанси і вакуфи)
- Амет Шукрі (справи релігії)
- Ібраім Озенбашли (народна освіта).
Незабаром Директорія була перейменована у Кримський Національний уряд. Згодом, у 1917 році було затверджено Конституцію та державну символіку Кримської Народної Республіки. Конституція Кримської Народної Республіки (13 грудня 1917 року) мала бути єдиним нормативно-правовим актом особливого характеру, з допомогою якого народи, що населяли територію Криму, виражали б свою волю, утверджувалися б основні засади устрою суспільства і держави, визначалася система і структура державної влади і місцевого самоврядування, основи правового статусу особи.
Можна виділити два суттєвих аспекти, що відрізняли Конституцію Кримської народної Республіки від інших.
По-перше, у своєму 18 пункті вона урівнювала права жінок з правами чоловіків. Безпосередньо на Першому Курултаї з 76 обраних делегатів було 4 жінки, а саме: Шефіка Гаспринська, Аніфе Боданінська, Хатідже Авджи, Ільхаміє Тохтар. У свою чергу це відображало високий статус і повагу до жінки ще до прийняття Конституції. Це не було пунктом, який прагнули досягти, це було звичайним закріпленням прав, що вже мали місце бути. Цей пункт був одним з найсуттєвіших, він відображав високий рівень розвитку кримськотатарського народу та його ідеалів, оскільки у більшості світових держав жінки набули права голосувати пізніше, що вже казати про можливість бути делегатом на Народних зборах. Лише у 1918 році право голосувати на рівні з чоловіками набули жінки Німеччини, Швеції та Великобританії, у 1944 році – Франції, 1971 році – Швейцарії. До 1998 року жінки мали право голосувати майже всюди, окрім п’яти країн Ближнього Сходу (Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія) і в Султанаті Бруней.
По-друге, незважаючи на свій невеликий обсяг, Конституція була дуже змістовною та демократичною.
18 грудня 1917 року в газеті “Millet” було опубліковано Звернення кримськотатарського Національного уряду до громадян, яке проголошувало введення даної Конституції у дію. Окрім Конституції на Курултаї було затверджено прапор блакитного кольору і національний герб у вигляді золотої тамги кримських ханів.
Кримськотатарський національний гімн вперше було виконано саме на першому Курултаї. Автором слів і музики є Номан Челебіджіхан.
Мрією Номана Челебіджіхана було створити державу схожу на Швейцарію, адже в Криму було багато різних прекрасних народів і всім їм потрібні рівні права та умови для подальшого високого розвитку.
На жаль, цій мрії не вдалося здійснитися, на початку січня 1918 року більшовики висунули Курултаю ультиматум, переговори були безуспішні. Після розгону більшовиками Всеросійських установчих зборів у Петрограді у січні 1918 року, їх загони розпочали громадянську війну в Криму.
У відповідь на це Номан Челебіджіхан запропонував утворити коаліційний орган кримської влади, де мали бути б по 10 осіб від губернської Ради народних представників, більшовицьких рад і Кримськотатарської Ради національного самоуправління. Його пропозицію було відхилено. У результаті кровопролитних боїв у середині січня більшовики розігнали Курултай. Хоча частини кримських татар і неодноразово чинили опір більшовикам, ті перебільшували їх у чисельності в багато разів.
З 22 по 24 лютого 1918 року у Севастопольскій в’язниці було розстріляно близько 600 людей, у тому числі і Номана Челебіджіхана. Згодом влада перейшла до більшовиків.
Газети «Millet» і «Голос татар» були закриті, закрили й газету «Terciman».
Закони, що були встановлені Конституцією кримськотатарського народу 1917 року, відображали демократичну культуру, права жінок на рівність з чоловіками, відсутність соціальної стратифікації та представляли волевиявлення народів Криму.
Затверджені на І Курултаї національні символи містять у собі пам'ять про історичну спадщину кримськотатарського народу.
Завдяки цим державним інституціям кримськотатарський народ отримав потужний імпульс для свого політичного розвитку.
Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних і пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.
За матеріалами статті Дворової О.Ю. «ПЕРШИЙ КУРУЛТАЙ КРИМСЬКОГО НАРОДУ: ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРАВОВИЙ АСПЕКТ», Міжнародний науковий журнал «Грааль науки» | № 11 (Грудень, 2021). Авторські права захищені | Creative Commons Attribution 4.0 International License.