КУРБАН БАЙРАМ – релігійне свято кримських татар

Курбан байрам — є одним із двох головних свят мусульман, свято жертвопринесення. Починається на 70-й день після закінчення посту Орази, в десятий день місяця Зуль-хіджа (Курбан байрам айи), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) і святкується чотири дні. Кожен заможний мусульманин ріже сам або просить зарізати вівцю, козу, бика чи верблюда, зважаючи на кошти. Частину м'яса роздає бідним, сиротам, самотнім літнім людям, бажаючи замолити свої гріхи й отримати від Бога благословення у своїх діяннях.
Кримські татари починають готуватися до свята за кілька днів. За цей час знову приводять до ладу господарські приміщення, проводять побілку, прибирання будинку, двору. День перед Курбан байрамом називається Арфе куню (день Арафат), а ніч між Арфе куню і першим днем Курбан байраму — Арфе геджесі — Найвеличніша ніч. Ця ніч є однією з десяти благословенних ночей мусульман.
На вечерю, зазвичай, кримські татари готують вироби з тіста, смажать їх, щоб наповнити дім неповторним ароматом, а потім пригощають ними рідних, знайомих та сусідів. Серед різноманіття випічки кримські татарки найчастіше надають перевагу приготуванню ароматних, соковитих та смачних чибуреків. Адже саме чибурек по праву вважається королем національної кримськотатарської кухні. Цей звичай, який кримські татари називають «Qoqu çiqarmaq» (що в перекладі означає «випустити запах»), є способом вшанування пам’яті померлих родичів.
У Криму на святі Курбан байрама найчастіше в жертву приносять баранів. Після ранкового святкового намазу в мечеті приступають до виконання обряду жертвопринесення. Тварина, призначена для цієї мети, має бути без вад та старшою за один рік. Попередньо над твариною читається спеціальна молитва, що починається словами: «Бісмілляхі, р-Рахмані р-Рахім». Сім'я споживає 1/3 жертовної тварини, пригощаючи всіх гостей, які прийшли з привітаннями з нагоди свята, а 2/3 м'яса роздають бідним, самотнім, тим, чий дохід не дозволяє зробити пожертвування.
У мусульманській традиції курбаном називається все, що наближає людину до Бога, а ритуальне заклання тварини у святковий день має на увазі духовне звернення до Всевишнього.
У цей день відбувається відвідування могил, взаємні привітання зі святом, частування гостей традиційними національними стравами та обов'язково ароматною смачною кавою із солодощами.
Інформація підготовлена для друкованого видання Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію