"Кораблі за вартістю "євроблях": як Україна розпродувала свій флот" - Апостроф

Апостроф, Максим Мухін

"Апостроф" продовжує публікувати матеріали звіту Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради за фактами розкрадань в Збройних силах України в 1991-2018 роках. Після розділу колишнього Чорноморського флоту СРСР, до складу ВМС України увійшло 136 суден. Згодом 2/3 цього корабельного складу з різних причин вибули з бойового складу. Деякі з них розпродавалися за ціною уживаного автомобіля. Тому анексія Криму лише довершила знищення українського флоту, який тепер з великими труднощами доводиться відновлювати, спускаючи на воду малі кораблі.

23 жовтня в Одесі були спущені на воду два патрульних катери типу Island, які США безкоштовно передали Україні у вересні 2018 року. Катери отримали бортові номери Р 190 "Слов'янськ" і Р 191 "Старобільськ". Очікується, що вже в листопаді вони будуть введені до складу Військово-морських сил. За словами заступника начальника штабу ВМСУ з євроінтеграції капітана першого рангу Андрія Риженка, є домовленість про постачання ще чотирьох кораблів даного класу. 28 жовтня стало відомо про зарахування до складу флоту пошуково-рятувального судна проекту 2262 "Олександр Охрименко". До грудня 2018 року судно знаходилося під арештом в порту "Південний".

Так Україна намагається відновити свій військово-морський флот, практично знищений не тільки в результаті російської анексії Криму, але і в результаті розкрадання та продажу кораблів за безцінь в довоєнні роки. "Апостроф" продовжує публікувати матеріали звіту Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради за фактами розкрадань в Збройних силах України в 1991-2018 роках.

Залишки флоту

За даними ТСК, відповідно до угоди між Україною і РФ про параметри поділу Чорноморського флоту (ЧФ) від 28 травня 1997 року, з 525 бойових кораблів, катерів, суден забезпечення ЧФ СРСР, Росія отримала 388 суден. З них 270 було враховано, як частка РФ, а ще 118 відійшли в рахунок погашення боргових зобов'язань перед РФ на суму $521,06 млн. Зазначимо, що під час розподілу флоту не враховувався плавсклад, пункти базування якого знаходилися поза межами України. Зокрема, це Каспійська флотилія, а також середземноморська база в сирійському місті Тартус. Таким чином, після розділу колишнього Чорноморського флоту СРСР, до складу ВМС України увійшли 136 кораблів, суден та плавзасобів.

Це 30 бойових кораблів і катерів (зараз 3 судна знаходяться в складі українських ВМС, 6 суден були захоплені ЗС РФ та знаходяться в анексованому Криму), 6 кораблів спецпризначення (1 судно перебуває в складі ВМС, 1 судно захоплено ЗС РФ та знаходиться в Криму) , 62 судна забезпечення (18 суден залишилось у складі ВМС, 7 суден були захоплені ЗС РФ та знаходяться на анексованій території України), 17 пошуково-рятувальних суден (6 суден в складі ВМС, 1 судно було захоплено ЗС РФ та перебуває на анексованій території), 21 гідрографічних суден і катерів (жодного судна у ВМС не залишилось, а 3 були захоплені ЗС РФ та залишилися в Криму). Таким чином, 2/3 кораблів з різних причин вибули з бойового складу українського флоту.

Також варто уточнити, що розподіл кораблів та суден колишнього ЧФ СРСР здійснювався за кількісним складом станом на серпень 1992 року. Тим часом, в період з серпня 1991 до березня 1992 року під керівництвом міністерства оборони та Генерального штабу РФ відбувалася передислокація окремих кораблів та суден ЧФ. Вже з серпня 1992 по травень 1997 року із складу ЧФ було виключено 263 одиниці кораблів, суден та плавзасобів. Вони були переведені в інші місця дислокації, списані або реалізовані. Кошти від реалізації були розподілені між Україною та РФ в співвідношенні 50 на 50. Частка України в розмірі $5,449 млн також була зарахована до погашення боргових зобов'язань за поставлений природний газ. Перелік цих кораблів, суден та плавзасобів дотепер невідомий.

Розпродаж за безцінь

ТСК встановлені факти продажу в травні 1992 року Комерційним центром при Міністерстві оборони України п'яти списаних кораблів за заниженою вартістю. Продаж здійснювався для компанії "Україна-Ахтіар", яка була створена у вересні 1991 року, як акціонерне товариство. Причому 50% в статутному капіталі організації мав Комерційний центр МОУ, інші 50% - московська компанія "Невікон".

Так, есмінець "Проворний" був проданий за $7,33 тис., Згодом він був реалізований за $185,4 тис. Малий протичовновий корабель "Комсомолець України" проданий за $ 9,33 тис., А в подальшому - його продали за $234 тис. Плавбаза "Дмитро Галкін", продана за $23,66 тис. пізніше була перепродана за $384,8 тис. Два підводних човни С-243 та С-70, які були продані за $ 3,33 тис. кожний, згодом були реалізовані за $63 тис. та $65 тис.

Крім цього, комерційний центр МОУ продав "Україна-Ахтіар" крейсер "Ленінград" за $ 38,33 тис., есмінець "Полум'яний" за $ 9,33 тис., підводний човен С-153 за $4,66 тис., підводний човен Б-318 за $ 7 тис., середній корабель "Горностай" за $ 3,33 тис., малий протичовновий корабель "Кримський комсомолець" за $1,3 тис., артилерійський катер АКА 325 за $ 1 тис. Вартість їхньої подальшої реалізації не вказується. Таким чином, бойові кораблі розпродавалися за ціною вживаних легкових автомобілів.

При вивченні руху корабельного складу було встановлено, що більшість суден були отримані в незадовільному стані. Також мали місце факти безоплатної передачі або продажу за заниженими цінами. Наприклад, в червні 1999 року Кабінет міністрів прийняв рішення про безкоштовну передачу Грузії ракетного катера "Конотоп". До складу ВМС Грузії він увійшов під назвою "Тбілісі". Цей катер був знищений в серпні 2008 року під час грузинсько-російської війни. А в 2001 році десантний корабель на повітряній подушці шифр "Зубр" - "МДК-93" "Горлівка" був проданий Греції за залишковою вартістю, яка була в кратному розмірі менше ринкової. В тому ж році в Грецію за залишковою вартістю був проданий український малий десантний корабель на повітряній подушці. До складу флоту він був включений під назвою "Іван Богун". А в складі ВМС Греції він отримав назву HS "Itaki" № L181.

Також дослідницьке судно "ОС-237" "Коростень" (U862), в 2004 році було виключено зі складу ВМС України в зв'язку з закінченням терміну експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик. У 2006 році судно було продано приватній компанії як риболовецький траулер "Оскар", а в 2010 році траулер був проданий новому власнику, вже будучи переобладнаним у суховантажне судно, яке отримало нову назву "Mesogio". У 2015 році судно під прапором Танзанії було затримано береговою охороною Греції за контрабанду тютюнових виробів. Капітан та екіпаж були засуджені, а судно списано.

Морський самохідний плавкран "Сарни", який також в 2004 був виключений зі складу ВМС в зв'язку з закінченням терміну експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, був проданий за залишковою вартістю компанії "Дніпровська лагуна".

Плавучий док "ПД-19 Хмільник" після продажу отримав назву "Равелін" і був перебазований в Південну бухту Севастополя. Зараз він активно використовується за прямим призначенням.

За даними ТСК мали місце випадки включення в перелік військового майна, що підлягає реалізації, унікальних суден, які існували в єдиному екземплярі. Великий морський танкер "Макіївка" в 1999 році було відремонтовано на загальну суму 1,5 млн грн, а в наступному році продане за залишковою вартістю в 2,9 млн грн. За отриманою інформацією з корабля не було демонтовано спеціальне обладнання та апаратура спецзв'язку. Новий власник отримав доступ до спеціальних пристроїв, які застосовуються для шифрування та розшифровки інформації з обмеженим доступом. Таким чином були розкриті всі шифри ЗСУ. Російський танкер "Іван Бубнов", який є копією танкера "Макіївка", на сьогоднішній день успішно виконує завдання за призначенням. Він забезпечував ескадру ЧФ РФ під час операції в Сирії.

На фото копія танкера "Макіївка" - "Іван Бубнов"

До переліку унікальних кораблів потрапило також велике кабельне судно "Новий Буг", призначене для прокладки кабельних трас та рятувальних робіт. Воно мало льодовий клас корпусу, а в носовій частині підрулюючий пристрій, який дозволяє йому пересуватися боком (лагом). Це забезпечувало можливість перебувати в 5-бальний шторм точно над об'єктом, розташованому на морському дні. Виконання робіт по прокладці або підняття кабелю могло здійснюватися на глибинах до 2500 м при швидкості прокладки до 5 вузлів. Судно було продано за залишковою вартістю в розмірі 8,78 млн грн підприємству "Екотех" (Сімферополь) та отримало нову назву - "Екотех". В кінці серпня 2011 судно-кабелеукладач "Екотех" було придбано російською групою компаній DSMU для ТОВ "ДВТУ-Газстрой". Воно отримало нову назву - "Академік Андрєєв" та порт приписки - Новоросійськ. Зараз судно використовується без обмежень від південних до арктичних широт, воно брало участь в прокладці оптоволоконного кабелю на Штокманівському газоконденсатному родовищі.

Авіаносний крейсер "Варяг" (шифр "Кречет", доопрацьований важкий авіаносний крейсер ВМС СРСР) був закладений в грудні 1985 року та спущений на воду в листопаді 1988 року. У цінах 1990 років вартість його будівництва становила $1,6 млрд, не враховуючи вартість проектно-конструкторських робіт. Однак з 1993 року роботи були припинені, а крейсер з ступенем готовності у 89% був законсервований. Через п'ять років він був проданий в Китай за $20 млн. На сьогоднішній день крейсер є флагманом ВМС Китайської народної армії. Крім того, за цим же проектом побудований ще один такий крейсер.

Також не дана оцінка діям щодо втрати корпусу першого в СРСР важкого атомного авіаносного крейсера "Ульяновск". За своїми ТТХ він був подібний до "Варяга", за винятком силової установки та більший за своїми розмірами. Корпус був розібраний без спроби його продажу зацікавленим покупцям з інших країн. У той же час Китай та Індія в своїх військових доктринах передбачали використання важких авіаносних крейсерів та розглядали умови їхнього придбання. Відомо, що Індія придбала в Росії авіаносний крейсер, але в два рази менших розмірів за $1,6 млрд, а Китай вирішив своє питання за рахунок придбання в Україні крейсера "Варяг".

Комісія також дійшла до висновку про можливу несанкціоновану передачу третім особам корпусу авіаносного крейсера "Ульянівськ" та устаткування до нього через відсутність будь-якого документального підтвердження процедур його утилізації.

За офіційними повідомленнями, в 1996 році через відсутність фінансування було зупинено будівництво фрегата "Гетьман Байда Вишневецький" - корабля, аналогічного фрегату "Гетьман Сагайдачний". Після цього "Байда" на стапелі був порізаний на метал. Однак за отриманою інформацією недобудований корабель також був проданий. У 2003 році він був помічений та ідентифікований в порту Нампо в складі ВМС Північної Кореї.