КИРИМ ҐЕРАЙ - володар Кримського ханства.

21 вересня 1758 р. на Кримський престол був обраний Кирим Ґерай.

КИРИМ ҐЕРАЙ (1717-1769) роки правління: 1758-1764, 1768-1769

Син Девлета II Ґерая, онук Селіма I Ґерая, Кирим Ґерай народився в провінції Киркларелі, в с. Візе (Туреччина). За Арслана Ґерая був нуреддіном і ханським намісником у Буджаку. Почав вести самостійну зовнішню політику задовго до царювання, направивши посольство до прусського короля.

Усвідомлюючи зростаючу загрозу з боку Росії, намагався знайти союзників для організації спільної оборони. Незабаром залишив Крим і оселився у Туреччині, де не припиняв політичної діяльності, підтримуючи єдисанських ногайців, незадоволених правлячим ханом. 1758 р. Крим Ґерай підтримав заколот ногайців Буджака та Єдисана проти хана Халіма Ґерая, прибувши до Єдисану особисто, зібрав навколо себе велике військо, маючи намір виступити на Крим. Враховуючи силу та популярність Кирима Ґерая, султан вирішив надати йому ханське звання й 21 вересня 1758 р. був проголошений ханом. Зайнявши престол, Кирим Ґерай розпочав створення зовнішньополітичного альянсу для протистояння російській експансії. Переговори із Пруссією закінчилися безрезультатно. Кирим Ґерай намагався залучити на свій бік Польщу, підтримавши противників зведення на престол російського ставленика Понятовського. Доводив султану згубність турецького нейтралітету у східноєвропейських справах та ефемерність миру з Росією.

У внутрішній політиці Кирим Ґерай зробив великий внесок у розвиток економічного та культурного життя країни. Заохочував розвиток сільського господарства. Обсяги хліборобства були збільшені настільки, що хан поставив питання про будівництво спеціального порту на Дніпрі у Газі-Кермені (нинішньому Бериславі), щоб відвантажувати звідти на суднах зерно у Стамбул. У пошуках шляхів до економічної незалежності ханства, наказав зробити геологічні розвідки в Кримських та Кавказьких горах з метою пошуку корисних копалин та дорогоцінних металів.

Час правління Кирима Ґерая став епохою розквіту кримськотатарського мистецтва - у цей час розвивався стиль т.зв. "кримського рококо". За велінням Крима Ґерая в 1760-х роках, Бахчисарайський палац, зруйнований після влаштованої російськими військами пожежі, був відновлений, перебудований і оновлений. Для прикраси Ханського палацу були запрошені найкращі художники та архітектори свого часу. У столиці з'явилися нові фонтани та будівлі. Найвідоміші архітектурні пам'ятки доби Кирима Ґерая: «Фонтан Сліз», Дюрбе Діляри-бікеч, Ешіль-Джамі. З гірських джерел було проведено у Бахчисарай водопровід, який забезпечив місто водою. Також за його правління була побудована мечеть в Каушанах. У Румелії, у своєму маєтку Пинарбаші він побудував гідний уваги високий палац, а у дворі палацу був гарний сад.

Хан захоплювався працями французького правознавця й філософа Шарля-Луї Монтеск’є та інших теоретиків конституційного монархізму. Створив театр при дворі, де ставили п’єсу Мольєра «Тартюф». Хан жваво цікавився європейською (зокрема, французькою) культурою та громадською думкою.

Єдиний із кримських ханів відкрито виступив проти Османської імперії та навіть готувався розпочати з нею війну, але в останній момент відмовився від свого наміру й у вересні 1764 р., склавши з себе ханські повноваження, переїхав у Каушани.

1768 р. знову був запрошений на трон і відразу вступив у війну з Росією. Саме цього року Висока Порта, уклавши оборонний союз із Австрією, оголосила війну Росії. Кримський хан, узявши з собою кримське військо та буджакських татар, разом з калгой-султаном напав на російську армію, розбив її і, взявши 15 тисяч московитів у полон, переможно повернувся до м. Каушани, де й провів зиму. Наприкінці лютого, коли до нього дійшла звістка про напад москалів на Польщу, він став готуватися до війни з Росією, і першою метою було відрізати російським шляхи постачання. Якби доля сприяла, і хан Кирим Ґерай вступив би у війну, безсумнівно, він завдав би великої шкоди росіянам, і вони не змогли б, як це сталося, без страху напасти на Хотін. План військових дій хана не було реалізовано: Кирим Ґерай раптово помер. В наявності були всі ознаки навмисного отруєння, але беї відмовилися розпочати слідство.

Тіло Кирим Ґерая було перевезено до Криму, де його поховали у дворі ханської мечеті в Бахчисараї, поруч із братом Арслан Ґераєм. Прожив він 52 роки. Перше його правління тривало 6 років і один місяць, друге — лише 7 місяців.

Інформація підготовлена для друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

Зображення згенеровано штучним інтелектом Copilot

Підготовлено за матеріалами:

А. Гайворонский Созвездие Гераев, краткие биографии крымских ханов. Симферополь: «Доля», 2003.

Халим Гирай-султан, Розовый куст ханов, или История Крыма/Транскрипция, перевод переложения А. Ильми, составление приложений и пояснения Кемаля Усеинова. Под общ. ред. Н. С. Сейтягьяева. Симферополь: РИА “АЯН”; ИД “Стилос”. 2008.

О.Гайовронський, С.Громенко Крымское ханство. Золотая осень Бахчисарая. Доступ: https://ru.krymr.com/a/istoriya-kryma-krymskoe-hanstvo-bahchisaray/29293054.html