Хидирлез — весняне свято життя і родючості

Весняне свято кримських татар та інших тюркських народів. Свято весни, завершення польових робіт посіву.
У його обрядах і звичаях простежуються витоки вірування, соціального життя і господарської діяльності народу. Етимологія слова «хидирлез» включає імена двох ісламських святих — Хидира та Ільяса, з якими пов’язані численні легенди Криму.
Вважалось, що вони безперервно подорожували світом, допомагаючи людям. За повір'ями, Ільяс — покровитель води та домашньої худоби, прибуває із Заходу, тоді як другий, Хидир, прибуває зі Сходу та є покровителем людей, постійно підтримує у мусульман віру в Аллаха. Перший день святкування Хидирлез припадає на день «зустрічі» Хидира та Ільяса, який, за повір'ями, припадає на першу п’ятницю травня.
Боротьба куреш, 1920-ті роки
Напередодні свята господині починають велике прибирання у будинку. За переказами, Хидир відвідує лише чисто прибрані будинки. Чоловіки йдуть на цвинтар, скошують там траву і упорядковують могили покійних близьких. Хазяйки випікають пироги — кобетє та калакай. А ще ввечері, здавна, хранительки сімейного вогнища розсипали жменю пшениці на підвіконні, оскільки вона є символом родючості, цей символічний жест передбачає багатий урожай на рік. Кожна родина цього дня намагається посадити дерево чи квіти. У день свята вранці після молитви селяни збираються на галявині біля джерела. Всюди чуються пісні, молоді люди перекидаються жартівливими народними піснями-частівками — чин і мане, виконуючи веселі народні танці. Чоловіки та юнаки проводять спортивні змагання з національної боротьби Куреш. Зазвичай на цьому святі дівчата і хлопці знайомляться один з одним, тобто проходять своєрідні оглядини. Загальні веселощі завершуються обов'язковим виконанням народного танцю кримських татар — Хоран.
Скрін з відео від Crimean Tatars: танець Хоран у виконання кримськотатарського ансамблю Qırım
Інформація підготовлена для друкованого видання
Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу
за підтримки Європейського Фонду за демократію