Февзі Білялов – золотий голос кримськотатарського народу.
Февзі Білялов (крим. Fevzi Mujdaba öglu Belâlov, 30.12.1936 (18.08.1932), м.Ак’яр, АР Крим – співак, народний артист Узбекистану (1989), народний артист України (1993), керівник ансамблю «Хайтарма».
Як і коли до кожного з нас приходить та особлива, неповторна, оспівана поетами та митцями любов до власної національної культури? Як і коли ми починаємо любити своє, яке потім стає особливим і неповторним на все життя?
Іноді ставиш собі питання, коли саме я, навчився сприймати національну культуру, мистецтво, мову та все, що є кримськотатарським, таким рідним і близьким для серця і душі?
Моя історія розпочинається з Херсону. Це було у середині 80-х, на сцені Драматичного театру у місті Херсоні. Саме там, вперше для мене, зазвучав ансамбль «Хайтарма» (переклад з кримськотатарської – «Повернення»). Легендарний ансамбль «Хайтарма», який приїхав на гастролі з Узбекистану, виступав у Херсоні двічі, з невеликим проміжком часу.
Організовував тоді концерти для херсонців і перш за все, великої на той час кримськотатарської громади міста, депутат райради Херсону та людина, яка багато зробила для громади міста - Енвер-аг'а Усеінов. Двічі кримські татари заповнювали концертні зали вщент. Наша сім'я, включаючи дітей, звичайно ж, була на обох концертах.
Для мене, тоді ще дитини, це було надзвичайне свято. Овації не вщухали. Імен усіх учасників ансамблю я не пам'ятаю, але великий, як здалося тоді мені із зали, Февзі Білялов у світлому костюмі та чудовим голосом, залишив незабутнє враження на все життя.
Хто він, цей гарний чоловік, який підкорив мене своїм голосом? Читаю сьогодні, у день народження співака, спогади дружини та колег.
Февзі Білялов народився 30 грудня 1936 року. (деякі дослідники вказують дату народження 18 серпня 1932 року) у місті Акъяр. Після злочинного, примусового виселення з Криму, який спіткав весь кримськотатарський народ 18 травня 1944 року, сім'я потрапила до Самаркандської області.
Мама Еміне ханим з дитинства прищепила любов до народних пісень, які часто любила співати. Незабаром до неї почав приєднуватися школяр Февзі. Після закінчення семирічки намагався вступити до Самаркандського музичного навчального закладу, та виявилося недостатньо музичної підготовки. Мама була засмучена, але батько - Муждаба ак'ай наполіг, щоб син пішов стопами батька і став садівником. У 1956 році, закінчивши Самаркандський технікум ім.Мічуріна, вступає до сільськогосподарського інституту.
У студентські роки бере участь в організованому Велі Муртазаєвим аматорському ансамблі пісні та танцю кримських татар. Першим секретам співочої майстерності навчається у професійних артистів Асана та Сюндюс Джелялових. 1957 року в Ташкенті організовується професійний кримськотатарський ансамбль під керівництвом відомого композитора Ільяса Бахшиша в подальшому назвуть «Хайтарма». Февзі Білялов пройшов конкурсний відбір із піснею «Язг'а чикъсам, ев алсам» і був прийнятий в ансамбль.
Професійне зростання співака відбувалося в ансамблі, у цьому йому допомагали відомі співаки Сабріє Ереджепова, Едіє Топчі та ін. Не відразу приймаючи критику, згодом погоджувався і з вдячністю приймав поради старших. У 1960-ті роки в ансамблі ставилися вистави "Арзи к'из", "К'айнана", "Евленмек істейім". Февзі Білялов виконував головні ролі, показавши себе талановитим драматичним актором, що вплинуло на його вступ у 1962 року в акторське відділення Ташкентського театрального інституту. Роль механізатора Сулеймана у спектаклі «Навбахор» була його дипломною роботою в 1967 році.
У цей час склад ансамблю розширився до сорока людей. Було підготовлено нову програму, яка отримала високу оцінку та стала лауреатом Ленінського комсомолу Узбекистану.
Через деякий час Ільяс Бахшиш залишає ансамбль, і на його пропозицію, Февзі Білялов стає керівником ансамблю.
В 1972 року готується нова програма, ансамбль поповнюється новим штатом і вперше додаються такі народні інструменти як саз, кавал, давул, що збагачує звуки оркестру (Февзі Алієв приймає пропозицію Февзі Білялова і стає музичним керівником та диригентом ансамблю «Хайтарма»). У 1972 році ансамбль «Хайтарма» отримує диплом на всесоюзному конкурсі художніх колективів, а 1974 – Февзі Білялов отримує звання заслуженого артиста Узбекистану. У цей час концерти ансамблю «Хайтарма» відбуваються з аншлагом. З 1976 по 1978 статті в газеті «Ленін байраг'и» дають високу оцінку роботі ансамблю. Проте, у березні 1978 року за підписом Р.Алієва, А.Балича та С.Арифова в газеті «Ленін байраг'и» виходить стаття «Хайтарма» має зростати», де Февзі Білялов звинувачується у поганій роботі ансамблю, нецікавій концертній програмі. Після зборів, організованих у концертному залі ім.Свердлова та обвинувальної мови І.Бахшиша, Февзі Білялов йде з ансамблю. Протягом п'яти наступних років, під керівництвом Кязима Ванієва, за розповідями Февзі Алієва, ансамбль «Хайтарма» занепадає.
(фото Ібрагіма Сулейманова з сімейного архіва Енвер-ага Усеінова. Підпис - на пам'ять Усеіновим від Хайтарма. На фото внизу - Енвер-ага Усеінов)
У цей час Февзі Белялов працює у Ташкентському мюзик-холі під керівництвом відомого співака узбецького співака Батира Закірова. Тут Февзі Білялов поряд із піснями інших народів виконує кримськотатарські пісні, разом із відомими узбецькими артистами відвідує багато міст СРСР.
1982 року Февзі Білялов повертається до рідного ансамблю «Хайтарма», із захопленням виконує старі народні та нові кримськотатарські пісні. У 1986 році під керівництвом Узбецької державної філармонії отримує дозвіл на організацію нового кримськотатарського ансамблю «Ефсанє». Февзі Білялов, на прохання колективу, всіма силами допомагав молодим, але вже відомим учасникам. Упродовж двох років колектив дав багато гастрольних концертів.
(фото Ібрагіма Сулейманова з сімейного архіва Енвер-ага Усеінова)
У березні 1989 року Февзі Білялов був удостоєний звання народного артиста Узбекистану.
Протягом довгих років роботи ансамблю «Хайтарма» через колектив пройшло багато артистів, талановитих та професійних співаків. Хтось із них ламався, хтось йшов, не витримавши випробувань та складнощів. Але Февзі Білялов був найтерплячішою, вольовою, талановитою та творчою людиною. За свідченнями сучасників та колег, на початку творчої кар'єри Февзі Білялова називали «гордість «Хайтарми», а через роки – «гордістю народу».
Февзі Білялов мав рідкісний голос, який неможливо сплутати з іншим. Коли він співав, він наче проживав цю пісню на сцені. Співак виконував різні пісні від жартівливих «Язг'а чикъсам, ев алсам», «К'алайли к'азан», «Чіппійім», «Дев-дів», «Сичан» та ін. в молодості, до серйозних «Порт-Артур», «Шомпол» - у зрілому віці. Репертуар Февзі Білялова налічував понад сотню пісень.
Февзі Білялов тісно спілкувався з усіма кримськотатарськими композиторами та виконував їх твори: Я.Шерфедінов, І.Бахшиш, Е.Налбандов, Ф.Алієв та ін., був упізнаваний і улюблений, його скрізь чекали і з радістю приймали. Про нього із захопленням писали газети тих місць, в яких виступав у складі ансамблю «Хайтарма».
Він мріяв повернутися на Батьківщину та перевезти ансамбль «Хайтарма», що далося йому дуже складно.
1991 року Февзі Білялов та Рефат Аширов (він був музичним керівником «Хайтарми») приїжджали до Криму, шукали можливість перевезти ансамбль «Хайтарма».
В цей самий рік, в Акмеджиті (Сімферополі), було організовано кримськотатарський фольклорний ансамбль «К’ирим». "Хайтарма" залишалася в Ташкенті, деякі артисти з "Хайтарми" перейшли до ансамблю "К’ирим".
І лише у 1992 році, як тільки з’явилася можливість, Февзі Білялов перевіз ансамбль «Хайтарма» до Кезлєва (при переїзді фінансово допоміг підприємець Арлен Абдуллаєв). Пізніше артистам виділили квартири у Кезлеві, ансамбль було включено до складу Євпаторійського відділення Кримської державної філармонії.
1993 року в ході Днів кримськотатарської культури у Києві, Февзі Білялову було присвоєно звання народного артиста України.
Дружина співака Леніяр Якубова, яка була учасницею ансамблю «Хайтарма» та вірним супутником по життю, в одному з інтерв'ю, розповідала, що після участі у концертах у Києві Февзі Білялов змушений був піти з ансамблю.
Після чого, Февзі Білялов організував ансамбль «Хансарай», їздили з концертами Кримом, Новоросійськом… У 1996 році він переніс інсульт… Це трапилося під час концерту в Чорноморському районі.
На жаль, талановитий співак залишок свого життя провів у забутті.
Співак помер 8 серпня 1999 року після перенесеного чергового інсульту. Похований у селі Тереклі-Конрат (Молочне), що під Кезлєвом.
Авторка Лейля Джаксім.
Фото Ібрагіма Сулейманова з сімейного архіву Енвер-ага Усеїнова.
Інформація підготовлена для підготовки друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за піддтримки Європейського фонду за демократію.
Джерело:
Алиев Ф. Халкъ йырджысы Февзи Билялов (Народний співак Февзі Білялов) // журнал «Йилдиз», 1990р. № 1.
Інтернет видання «Ана Юрт»: Февзи Билялов. – Доступ: https://ana-yurt.com/qrt/content/fevzi-bilyalov