Крим під Російською окупацією 3914 день
Вся Україна у вогні 989 день
  ЕДІЄ ТОПЧІ: ГОЛОС І ДУША КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

ЕДІЄ ТОПЧІ: ГОЛОС І ДУША КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

22.09.2024 21:15

До 105-річчя до дня народження співачки...

Едіє Топчі – відома кримськотатарська співачка довоєнного та повоєнного часу, солістка Державного ансамблю пісні та танцю кримських татар «Хайтарма», заслужена артистка Узбецької РСР.

Голос Едіє Топчі був не просто голосом, а дзвінким серцем кримськотатарського народу. В кожній ноті її пісень лунали відгомони рідної землі, її історії та традицій. Її виконання було настільки щирим, що здавалося, ніби сама природа Криму промовила через її уста. І сьогодні, слухаючи її записи, ми відчуваємо незримий зв'язок між співачкою і її народом.

Народилася Едіє Топчі 22 вересня 1919 року у місті Бахчисараї. Дитинство та шкільні роки пройшли у рідному краї. За спогадами молодшої сестри Едіє Топчі — Сейяре Хашимової (Топчі), опублікованими у книзі, виданій 2018 року: «Едіє вчилася у Бахчисараї, у середній школі ім. Бубнова. Школа пишалася своїм духовим оркестром під проводом Ешрефа-оджа. Едіє брала активну участь у художній самодіяльності школи, будучи її душею і серцем… Едіє дуже любила польові квіти, вона захоплювалася панорамою химерних скель, колодязями зі студеною водою, мінаретами, каштановими деревами та тополями. Любила бігати зі своїми подружками до черешневого саду і наїдатися черешень. Але найбільше вона любила співати – пісні були для неї всім»…

Едіє Топчі володіла унікальним талантом передавати через пісню свої почуття. Її виконання було настільки щирим і проникливим, що зворушувало до глибини душі кожного слухача. Відлік професійної діяльності Едіє Топчі у ролі співачки почався у 1935 році. Її запросили хористкою у вокальний ансамбль на радіо, де голос співачки, за словами Сабріє Ереджепової, став «справжнім відкриттям для слухачів». Невдовзі Едіє стала його солісткою.

Попри напружений графік роботи на радіо, Едіє знаходила час для самовдосконалення. Її нестримне прагнення до знань привело її до Сімферопольського музичного училища у 1940 році. Займалася у класі педагога М. Чернова. Її професійному зростанню, як співачки, сприяли відомі композитори Яя Шерфедінов та Ільяс Бахшиш. У Москві, де солісти Радіокомітету поїхали на перший запис грамплатівки, голос Едіє Топчі оцінили як високий і дуже сильний, додавши, що співачка має природну бархатистість тембру.

 

У 1941 р. вона перейшла на роботу до Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів Кримської АРСР, вийшла заміж за талановитого журналіста Османа Батирова. Але сповнене надій щасливе життя виявилося недовгим. Війна… У роки фашистської окупації за участь у сімферопольській підпільній організації «Дяді Володі» — Абдулли Дагджи, було розстріляно її чоловіка. Дивом залишилася живою і вона сама. Переживши тортури та загибель чоловіка, вона не зламалася, після довгоочікуваного звільнення Криму мріяла продовжити навчання у Московській консерваторії ім. П. Чайковського.

Однак війна і депортація перекреслили її плани, але незважаючи ні на що, вона зберегла в собі прагнення жити і творити.

Депортація 1944 року перевернула життя Едіє Топчі. Сім'ю Топчі виселили до Середньої Азії, розкидавши її членів по різних куточках. Едіє близько року жила в невідомості, не маючи жодних новин про долю матері, братів та сестри. У місті Бекабаді, куди її заслали, з 1944 до 1946 р.р. працювала солісткою Узгостеатру. Однак, через складні життєві обставини, їй довелося залишити сцену і влаштуватися на роботу вагівницею на бавовняному заводі, а потім кравчинею.

Згодом, повернувшись до співу, виступала у самодіяльному ансамблі у Бекабадському Будинку культури.

У 1957 році при Державній філармонії Узбекистану було створено Державний ансамбль пісні та танцю кримських татар, який згодом отримав назву «Хайтарма». Разом із відомими артистами, такими як Сабріє Ереджепова, Абляміт Умеров, Акім Джемілєв, Селіме Челебієва, Едіє Топчі працювала у колективі ансамблю з дня його заснування.

 

Кримськотатарські народні пісні, які виконували співачка, відрізнялися особливою теплотою і щирістю. Спеціально для голосу Еді Топчі композитори Яг'я Шерфедінов, Ільяс Бахшиш, Едем Налбантов писали пісні на вірші поетів Решида Мурада, Ешрефа Шем'ї-заде, Різи Халіда. В архіві співачки збереглася книга з автографом поета Р. Халіда, на знак поваги та подяки за виконання пісні «Гондже гуль» («Бутон троянди») на його вірші.

Пройшовши через тернину, співачка змогла досягти своєї мрії. До неї прийшла справжня, до болю вистраждана нею слава, її називали «солов'ям кримськотатарського народу». 1966 року співачці було присвоєно почесне звання Заслуженої артистки Узбекистану. Але… страшна хвороба підірвала її сили.

Хоча знала, що хвороба невиліковна, вона відчайдушно боролася за життя. Своїм сестрам якось сказала: «До чого ж хороше життя! Любіть життя, радійте кожній миті, проведеній у цьому світі!».

Після третьої операції їй полегшало, вона повернулася на сцену.

Останній концерт Едіє Топчі відбувся в Ташкенті у 1967 році. Зал був сповнений глядачів. Виконавши кілька пісень, вона відчула себе знесиленою, мовчки стояла біля рампи і дивилася до зали. Після цього зробила знак музикантам. Зазвучала мелодія «Мені гамдан азат ейлє» («Звільни мене від мук»). Її голос, хоч і ослаблений хворобою, все ще звучав проникливо і зворушливо Едіє співала, прощаючись із усіма. До закінчення пісні у її очах стояли сльози. Весь зал підвівся і довго-довго аплодував стоячи, ніби не хотів відпускати улюблену співачку. Едіє йшла, відступаючи назад до зали, прощаючись з глядачами, зі сценою, залишивши в серцях слухачів незабутні враження.

Життя Едіє Топчі обірвалося 7 листопада 1967 року після тяжкої тривалої хвороби.

У народній пам'яті назавжди залишилися пісні та світлий образ талановитої співачки. Едіє Топчі – це не просто співачка, а символ незламності духу кримськотатарського народу. Її життя і творчість – це натхнення для багатьох поколінь.

Інформація підготовлена для друкованого видання

Календар знаменних і пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.

 

 

Підготовлено за матеріалами:

Шефіка Абдураманова, «Эдие Топчи: «Радуйтесь каждому мигу, проведенному в этом мире!»»

Садиха ДЖЕМИЛЕВА «Голос и судьба Эдие Топчи»

Джемилева С. М. «Солистка ансамбля «Хайтарма» Эдие Топчи»