Два роки громадянської блокади Криму. Підсумки акції та нові завдання для Представництва Президента України в Криму
Борис Бабін – постійний Представник Президента Україну у Криму
Ібрагім Сулейманов – голова Херсонського Міського Меджлісу
Абмеджит Сулейманов – член Меджлісу Кримськотатарського народу.
Ведуча: 20 вересня 2015 року почалася громадянська блокада Криму. Рік тому ми, в цій студії вже підводили підсумки блокади. Оцінки і до сьогоднішнього дня іноді звучать досить суперечливо, одна з причин - недостатнє інформування людей про причини блокади. Тому давайте коротко все ж згадаємо, які були передумови для початку блокади? Що змусило людей діяти на межі законності, взявши на себе прямі функції держави?
Ібрагім Сулейманов: 20сентября 2015 года, если мысленно вернуться в то время, то мы увидим что прошло полтора года оккупации Крыма, позади было Дебальцево, безвозвратные потери украинской армии составили около 1800 человек, раненных было около 7000 человек, полтора миллиона внутренне перемещенных лиц, пленные и без вести пропавшие, а плюс ко всему в августе 2014 года Верховная Рада Украины принимает Закон «О свободной экономической зоне «Крым», который по своей сути должен был упорядочить экономические и юридические взаимоотношения с оккупированной территорией, а по факту вышло так, что он узаконил торговлю с оккупационными властями. Если посмотреть статистику, которую дают органы государственной статистики, мы увидим что за 11 месяцев действия этого Закона товарооборот с оккупированными территориями составил 1млрд 240 млн долларов США. Эта сумма сопоставима с субвенциями которые в тот период давала Москва Крыму. И это только официальная статистика, а учитывая тот бардак который был на административной границе , эту цифру можно смело умножать на два. Я имею ввиду контрабанду и прочие не учтенные статистикой товары. Получается, что одной рукой мы фактически давали деньги оккупанту в то время когда вторая рука истекала кровью. И при этом призывали весь мир ужесточить санкции против России. Здесь явно что-то с логикой не согласуется. Именно поэтому, даже не смотря на то, что торговля была выгодна всем, от олигархов до простых херсонских фермеров, она в данных обстоятельствах была необходимой как для государства так и для людей, которые находятся в оккупации, ожидая освобождения.
Ведуча: Одним з головних вимог блокади було - звільнення політв'язнів. Чи є тут результат?
Абмеджит Сулейманов: Сказать что мы добились чего – то конкретного в этой области – нет. Да блокада решила вопрос торговли с оккупантом, шел беспрецедентный на то время товар который был в Крыму, это были фуры стоявшие на границе, а весь этот товар проходил без таможенной пошлины, товар отправлялся как контрабанда в Россию. Требование освободить заключенных остается и по сегодняшний день. Но а в другом мы решили тот вопрос, что прекратили коррупцию. Потом решили вопрос поставок электроэнергии в оккупированный Крым. Но у нас есть информация, к сожалению, на сегодняшний день, через завод Фирташа («Крымский Титан» ред.) проходит электроэнергия в оккупированный Крым. Этот вопрос также до сегодня не решен. Проверяли мы эту линию, смотрели через тепловизоры - свет через эту линию проходит. Обращения пока не дали результатов. И все-таки блокада сыграла не маленькую роль.
Ведуча: Чи не вийшло так, що репресії проти кримських татар, як ініціаторів блокади тільки посилилися?
Борис Бабін: Я думаю, що не зважаючи від обставин блокади тиск на кримськотатарський народ посилювався б на окупованих територіях, це нажаль об’єктивна реальність. Російська Федерація не може терпіти на своїх територіях самоорганізацію і якісь демократичні інститути. Блокада стала одним з приводів, так це підстава була, а не реальне підгрунтя. Росіяни усе робили задля того, аби цій блокаді запобігти, вони навіть тут включали усілякі важелі. І на сьогодні торгівельна блокада є одним з найбільш послідовних ідей задля максимального посилення витрат окупанта на утримання окупованих територій. Нажаль сьогодні ми маємо ситуацію, коли юридично , наслідок блокади , а саме Постанова Кабінету Міністрів від 2015 року №1035, яка фактично впорядкувала заборону торгівлі товарів та послуг з окупованими територіями , скасована в літку цього року, за зверненням осіб, які чомусь себе називають українськими правозахисниками. Ну а ми вже звернулися до Кабміну, Голові Держави з проханнями та пропозиціями, негайно впорядкувати це питання.
Ведуча: Ви вірите, що вдасться владнати ці питання?
Борис Бабін: Я думаю так. 2 роки тому ми побачили, що самоорганізація людей здатна на багато. Тоді ніхто не вірив що можна припинити товарообіг з Кримом. Я думаю, що сьогодні, якщо ситуація буде накалятися якщо не дай Боже з Кримом почнуться торгові відносини, а від від влади не буде належної реакції нажаль , я побоююсь, що цивільне суспільство , буде змушено знов , як то кажуть ставати на захист Батьківщини , як це передбачено Міжнародним правом .
Ведуча: Ну і далі говоримо по роботу Представництва Президента в Криму Які надважливі, першочергові завдання постали перед Вами зараз? Адже, як кажуть деякі експерти, оцінюючи роботу попередньої команди представництва, ми втратили три роки в порожню. І чи поділяєте таку точку зору?
Борис Бабін: Нажаль ми не просто у Представництві втратили ці 3 роки. Не можна робити винним Представництво у всьому звісно, але з іншого боку, ми маємо зробити те що маємо, чого вимагає від нас і Закон і ситуація. По - перше хочу доповісти що, серед першочергових заходів були кроки, щодо впорядкування ситуації у самому Представництві, налагодженні його роботи. Ми вийшли на більш відкритий рівень спілкування з громадськістю, з кримчанами. Це головне, адже ми маємо отримувати безпосередній інтерактив, отримали певний рівень довіри . Приблизно в 5 разів збільшилась кількість звернень до Представництва від пересічних громадян. Ми для себе виявили ургентні ситуації. На сьогодні це перш за все надання адміністративних послуг, паспортизація, і ситуація з пунктами пропуску. Ми ведемо комплексну системну роботу.
Ведуча: У серпні-вересні цього року, наше радіо проводило опитування серед своїх слухачів, як ви ставитеся до пасажирських перевезень в столиці країни агресора? Результат нас, здивував, майже 78% опитаних висловлюються за посилення транспортного сполучення. Але з Кримом все ж трохи інша ситуація. Одним з найбільш важких наслідків для населення Криму після окупації стало припинення транспортного сполучення з Кримом. І взимку і влітку людям, а це і маленьким дітям та інвалідам, доводиться пішки переходити т.зв. нейтральну зону, як ви вважаєте, що можливо зробити щоб мінімізувати незручності людей?
Абмеджит Сулейманов: Да, связь материкой части с оккупированной территорией имеет большое значение. К сожалению на сегодняшний день не все Законы и Постановления идут в пользу людей проживающих на оккупированных территориях. Я понимаю когда автобусы ходят с ближайших мест в Крым, например с Херсона, но если это с Волыни в Севастополь, для меня это не совсем понятно.
Ведуча: Чому до цього часу не скасували постанову 1035, в якій явно є дискримінаційні моменти і яке було оскаржене в суді. Сотні випадків, коли скажімо студент везе в гуртожиток на материкову частину країни стару дрель або мікрохвильову для того, аби готувати собі їжу, і йому не дозволяють цього зробити? Адже це звучить абсурдно? Кому це вигідно?
Борис Бабін: Я думаю, що ці проблеми, які були закладені з самого початку в тексті №1035, мабуть були технічними. Не думали люди які це писали про те, що відбувається на КПП вживу, і зробили цей перелік товарів, який певною мірою не відповідає дійсності. Тому ми вже запропонували не просто доопрацювати цей текст, а конкретно від Представництва надали своє бачення цієї першої статті. Ну і наступне, повертаючись до КПП : По – перше ми категорично проти будь – яких спроб прямого пасажирського сполучення з тимчасово окупованою територією, це не припустимо. По – друге , якщо взяти ситуацію пасажирських перевезень від межі , наша читка позиція , щоб ці перевезення були до найближчого центру, де люди можуть отримувати адміністративні послуги. Ми виїжджали на КПП Чонгар , наше завдання налагодити мінімальні умови, це освітлення, пішохідні доріжки. Це не зроблено за 3 роки. Хоча скажу прямо, на це виділялися бюджетні кошти.
Ведуча: Окупант звинуватив Україну у зриві туристичного сезону, назвавши це «Туристичною блокадою». Для нас це перемога?
Ібрагім Сулейманов: Я бы не делал таких выводов и вот почему. Во первых по оценкам самих оккупационных властей, динамика отдыхающих ниже прошлогоднего всего на 4%. А это явно не та цифра, которую можно брать в рамки и вешать на стену. Кроме того, в среднем поток туристов из Украины составляет от 5 до 10%. Поэтому говорить о том, что украинцы составляют львиную часть отдыхающих будет не корректно.
До момента оккупации в Крым приезжало около 4,5 миллиона украинских туристов. Сейчас же эта цифра по некоторым оценкам составляет всего 200 тысяч. Вроде бы как цифра и небольшая, но на мой взгляд и эта цифра в нашей ситуации, когда идет четвертый год войны в РФ, для нашей страны она не допустима. Здесь наверное большая недоработка государственных органов. И это мне кажется не доработка как государства, так и гражданского общества. В обществе нет достаточного осуждения такому виду отдыха. А государство, на мой взгляд, должно также нести долю ответственности за такое положение вещей. Мне кажется мы должны создать моду – не ездить в гости к оккупанту. Я вообще сторонник более жесткого подхода, считаю что по всей линнии розграничения с оккупированными территориями, должна быть военно – гражданская администрация. Пользуясь случаем, что у нас в студии представитель президента по Крыму, позволю высказать свое мнение, что на мой взгляд было бы целесообразно при пересечении административной границы с Крымом ввести обязательную для заполнения анкету: Кто, к кому, с какой целью и на какой срок едет конкретный человек в Крым.
А еще лучше, кто вырос при СССР хорошо помнит, что в такие города как Севастополь, Арзамас, Сверловск 45, Мирный, просто так не приедешь, для этого нужно было получать специальный пропуск. Понятно, что процедура должна быть другой и проверить будет сложно, но это создаст базу тех, кто регулярно пересекает границу, адреса и фамилии, что без сомнения облегчит задачу нашим спецслужбам. Кроме того, мы получим статистику сколько едет на отдых, кто к родственникам, а кто для контактов с кураторами ФСБ.
А отвечая на ваш вопрос, скажу, что тут нет, как перемоги так и зрады, просто такая статистика.