Крим під Російською окупацією 4076 день
Вся Україна у вогні 1151 день
  Доступність української освіти для молоді з Криму

Доступність української освіти для молоді з Криму

14.06.2018 14:28

   В Україні з 4 червня розпочалась вступная кампанія для випускників шкіл з тимчасово окупованого Криму та частин Донецької та Луганської областей.  Цього року державою були введені нові зміни та правила вступу для жителів окупованих територій.  Ось вже пятий рік вони стають перед вибором: продовжувати здобувати освіту на окупованій території, чи на підконтрольній Україні. І цей вибір іноді зробити важко, через те, що учні з окупованих територій не мають українського свідоцтва про закінчення школи та результатів ЗНО. Ми вирішили розібратись у ситуації та дізнатись, чи є серйозні перепони для вступу абітурієнтів з окупованого Криму до українських ВИШів. До нашої розмови долучились Юсуф Куркчі – перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України та Денис Чистіков – завідувач Сектору у Херсонській області Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.

 Юсуф Ібрагімович, яка квота до вступу в українські виші для абітурієнтів з окупованих територій цього року? Чи ця квота окрема для студентів з окупованих території Сходу України і Криму?

Юсуф Куркчі: Як відомо, з 4 червня 2018 року, по всій Україні почали працювати понад 70 освітніх центрів, через які жителі окупованих територій Криму та Донбасу можуть вступати до українських вишів за спрощеною процедурою. Зокрема, відкрито 35 ОЦ «Крим-Україна» та 37 – «Донбас-Україна». Спрощена процедура полягає в тому, що вступникам з Криму та Донбасу, які звернуться до центрів, не потрібно складати ЗНО.

Вступникам з окупованих територій,  достатньо пройти державну підсумкову атестацію з 2 предметів – української мови та історії України, а також скласти вступний іспит з профільного предмета або творчий конкурс. Вступити можна без паспорта і українського державного зразка атестата про повну середню освіту.

Для вступників з Криму діятиме спеціальна квота -  більш ніж 2500 місць, у порівнянні з минулим роком, то ця квота становила 1000 бюджетних місць.

А для абітурієнтів з Донбасу у вишах будуть передбачені фіксовані обсяги держзамовлення за кожною спеціальністю.

 Перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець заявив, що кількість бажаючих навчатись на материковій Україні збільшилась на 30%. Чи вистачить заявленої квоти для усіх студентів?

 

Юсуф Куркчі: Квоти у розмірі 2600 місць цілком повинно вистачити, виходячи з існуючої практики, навіть враховуючи щорічне поступове збільшення абітурієнтів, які бажають навчатися на території материкової України.

Денис Миколайович, чому абітурієнти з окупованого Криму мають брати участь у загальному конкурсі на місця державного замовлення, чому б не створити у цьому додаткову окрему квоту, додаткові привілеї для жителів окупованих територій?

Денис Чистіков: Діти з окупованого Криму – громадяни України. Відповідно до ст. 24 Основного Закону України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

 На сьогодні, в умовах активної російської агресії, відкривши освітні центри та створивши спрощену процедуру вступу, держава зробила все можливе, аби процес вступу бажаючих навчатися на материковій Україні був однаково доступним та в міру рівним. Таким чином, держава допомагає реінтегруватися у суспільство молодому поколінню, яке є її майбутнім. А збільшена у цьому році квота з 1000 до 2500 чол. в повній мірі покриває кількість бажаючих навчатися в Україні, тому у створенні окремої, додаткової квоти просто немає необхідності (в минулому році через освітні центри «Крим-Україна» вступило лише 267 осіб).

  Держава пропонує пільги для студентів з окупованого Криму навчатись на контрактній основі. У чому сенс такого навчання для абітурієнтів з Криму? Тільки у тому, що вони потім не мають відпрацьовувати три роки на користь держави?

Денис Чистіков:  Як показує минулорічний досвід, усі бажаючі без проблем можуть вступити на бюджетну форму навчання. Опція контрактної форми навчання необхідна на таких спеціальностях, де, наприклад, квота вже вичерпана, або ж, якщо спеціальність просто не передбачає бюджетну форму. Так, Херсонський державний університет у цьому році відкриває нову спеціальність «Медицина» у кількості 150 навчальних місць. Однак, в силу бюрократичних нюансів, у цьому навчальному році ця спеціальність доступна лише на контрактній основі. А абітурієнти з тимчасово окупованих територій, які бажають здобувати освіту у даному напрямку, гарантовано отримують довготерміновий пільговий кредит від держави. Це стосується і денної, і заочної форми навчання.

Юсуф Ібрагімович, на яку матеріальну підтримку держави можуть розраховувати студенти з Криму?

Юсуф Куркчі: При вступі на бюджет студенти з тимчасово окупованих територій, забезпечуються державою соціальною стипендією, безкоштовними підручниками та безкоштовним доступом до Інтернету. Також, під час проведення вступних іспитів, навчальні заклади готові надавати, безкоштовно або за меньшу оплату, можливість тимчасового проживання у гуртожитках.

Крім вступу в межах квоти на бюджетні місця абітурієнти з тимчасово окупованих територій можуть вступити і на контрактне навчання. При цьому, отримавши статус внутрішньо переміщеної особи, студент має право на довготерміновий пільговий кредит від держави.

Абітурієнти з Криму не мають змоги вивчати українську мову та літературу в окупованому Криму. Це створює певний бар’єр для вступу у ВНЗ України, адже вони мають скласти з цих дисциплін обов’язковий іспит.  Міністерство освіти і науки пропонує навчальні матеріали на своєму сайті. Та чи мають час учні вивчати ці дисципліни самостійно? Адже окрім цього вони мають здати іспити і в окупованому Криму. Чи стоїть на сьогоднішній день питання перед владою України про відміну таких іспитів для кримчан?

Юсуф Куркчі: Матеріали доступні на сайті Міністрество освіти дають можливість підготуватися в рамках державної програми. Іншими словами, скориставшись, запропонованими державою ресурсами, абітурієнт може отримати той обсяг знань, необхідний для успішної здачі іспитів.

Крім того, вказаний фактор наразі не є причиною, яка перешкоджає участі кримських випускників у вступній кампанії до українських вишів.

Також, Міністерство в свою чергу намагатиметься створювати умови щодо доступності освіти дітям з окупованого Криму. Зокрема, розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 218-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» передбачено заходи з покращення умов для отримання дітьми з Криму загальної та середньої освіти. При цьому, зазначені кроки планується втілювати і в Херсонській області.

   Корінний народ Криму – кримські татари. Значна частина яких приїжджає навчатись на материкову частину України. Які спеціальні умови створюються для кримських татар в університетах України? Для того аби зберегти ідентичність кримськотатарської культури, аби вшановувати пам’ятні дати, відзначати події та надати можливість для вільного віросповідання? Що на вашу думку необхідно створити у цій площині?

Денис Чистіков: На сьогодні вже діє при Київському національному університеті Центр кримськотатарської мови і літератури. Також в Інституті філології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка відкрито нову спеціальність - "КРИМСЬКОТАТАРСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА".

Хоч вказаний університет і не входить до освітніх центрів «Крим-Україна», але зазначенні вище місця вже є центрами активної кримськотатарської молоді.

Крім того, в більшості випадків кримські татари виїжджають на навчання до мм. Київ, Херсон, Львів, де вже існує компактна громада кримських татар, яка веде активну діяльність в напрямку підтримання власних традицій, культури. Останнім залишається активно включитись в її діяльність.

Слід зазначити, що необхідно підтримувати будь-які ініціативи кримськотатарської молоді, яка навчається на материку в напрямку розвитку національних культурних та релігійних традицій.

Також в порівнянні з окупованим Кримом, кримська молодь в українських ВНЗ отримує можливість вибудовувати стратегію підтримання розвитку культури, релігії, вшанування пам’ятних дат.

Приїжджаючи на материкову частину України, студенти з Криму бачать той факт, що тема Криму в урядових колах, нажаль, хочемо ми це того чині, але вона згасає. Вона відсутня у Мінських домовленостях. Певні злочинні події, які стаються в Криму, вже рідко коментують посадовці, або ще більше – ігнорують. Тема Криму потроху зникає у ЗМІ. Цим займається лише мала частина урядовців. Юсуф Ібрагімович, як ви думаєте, чи зіграє це свою роль у патріотичному вихованні кримських студентів?

 

Юсуф Куркчі: Зазначене питання не зовсім відповідає дійсності. Особливо в останні місяці, коли тема в першу чергу кримських політичних в’язнів охопила  весь світ.

Також, Міністерство почало реалізовувати покроково план заходів, спрямований на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Планом передбачено, що його виконання буде проводитись не лише Міністерством з питань тимчасово окупованої території та ВПО України, а і значною кількістю центральних та територіальних державних органів. Саме стан виконання Плану заходів може бути нагодою для висвітлення в українських ЗМІ.

До речі, дякуємо Вашому радіо за небайдужість у такому складному для України питанні.

Кримчани, які приїжджають в Україну, відчувають себе беззахисними перед українськими чиновниками. Це стосується всіх адміністративних послуг і взагалі будь-яких питань, за якими вони сюди приїхали. Шукати правду, як правило, собі дорожче буде. Тому вимушені йти на, м’яко кажучи, порушення закону, і шукають шляхи, як вирішити ситуацію швидко.

Як вирішується питання з корупційною складовою при вступі до вишів, особливо цікаво щодо здобуття морських професій. Адже кожен херсонець знає, що для вступу до Херсонської морської академії, треба мати не тільки знання, а ще і відповідні фінансові ресурси.

Чи захищені абітурієнти від корупції? В минулому році, тільки 23 абітурієнта з 300 бажаючих кримчан змогли вступити до морської академії.

Юсуф Куркчі: Це не зовсім відповідає дійсності щодо незахищеності мешканців Криму перед українськими чиновниками. Зокрема, Міністерство покликане допомагати мешканцям окупованих територій здолати бюрократичні перепони, з якими вони стикаються на материковій частині України, у т.ч. при отримані адміністративних послуг та вступі до ВНЗ. Крім того, МТОТ у правозахисній діяльності з відстоювання порушених прав мешканців Криму на материковій частині України активно взаємодіє з всеукраїнськими правозахисними організаціями: КримSOS, УГСПЛ, «10 квітня».

Крім того, слід відмітити іншу особливість, що мешканці Криму часто в інформаційному полі акцентують увагу про порушення своїх прав. Однак, коли їм пропонується, що необхідно зробити офіційну заяву у відповідні органи, останні відмовляються, вказуючи на те, що таким чином вони можуть нашкодити іншим.

Саме не замовчування подібних випадків, своєчасне звернення до відповідних органів про порушення своїх прав, у т.ч. до Міністерства, допоможе подолати в майбутньому подібні прикрі випадки.

Те, що стосується курсантів, за інформацією освітнього центру «Крим-Україна» до Херсонської державної морської академії з 24 осіб, які подали свої документи для вступу у 2017 році, право навчатись отримало 24 курсанти.

Денис Миколайович, чи  мають можливість херсонські ВИШі забезпечити житлом усіх студентів з Криму, чи потрібні додаткові потужності і ресурси?

Денис Чистіков: На даний час так гостро питання не стоїть. В минулому році всі абітурієнти з Криму, які вступили до Херсонських ВНЗ, мали можливість отримати і кімнату в гуртожитку. Адміністрація ВНЗ намагається студентів з Криму першочергово забезпечити житлом. Тому проблеми виникнути не повинно. Разом з тим, у будь-якій проблемній ситуації кримські студенти не повинні залишатись на одинці. Окрім деканату, вони можуть звернутись і до Сектору Міністерства. Минулого навчального року ми вже декілька разів допомагали кримським студентам у вирішенні адміністративних та побутових питань.

 

    Детально з тим, яким чином можна вступити до ВИШів України кримчанам, можна ознайомитись   у детальній інструкції, яку розмістило Міністерство освіти і науки України  на офіційному сайті.