Крим під Російською окупацією 3929 день
Вся Україна у вогні 1004 день
  День масового терору проти представників кримськотатарської інтелігенції.

День масового терору проти представників кримськотатарської інтелігенції.

17.04.2024 13:51

17 квітня

1938 р. День масового терору проти представників кримськотатарської інтелігенції.

Цього дня в Сімферопольській в’язниці були розстріляні найвизначніші представники кримськотатарського народу того часу: письменники, історики, громадські діячі, художники, викладачі, депутати, мовознавці, вчені, представники духовенства та ін. Окрім відомих особистостей, були розстріляні сотні маловідомих. Убили практично всю інтелігенцію корінного народу Криму, точна кількість загиблих досі не відома. Формальними звинуваченнями була участь у діяльності партії «Міллі Фірка», націоналізм або шпигунство на користь Німеччини, Великої Британії та інших країн. Однак справжньою метою розстрілу було знищення інтелектуальної частини народу. Ця трагедія – одна з найбільших в історії кримських татар. Проте на цьому терор не закінчився, висилка до трудових таборів та розстріли, розпочавшись одразу після захоплення влади більшовиками, тривали ще кілька років.

17 квітня

1938 р. загинув Сеїт Амет АБДУЛЛАЄВ – жертва сталінського терору.

Дата і місце народження невідомі. Заарештований у справі Абдураїма Самедінова за звинуваченням у зв’язках із контрреволюційною пантюркістською націоналістичною організацією, метою якої нібито було повернення до капіталізму та ліквідація соціалістичних перетворень. 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу. Розстріляний того ж дня. в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абляміт АБЛЯЄВ (АБЄЛЯЄВ) (1896–17.04 1938) – літературний працівник радіокомітету. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Євпаторії, Крим. Заарештований 23 вересня 1937 р. як член антирадянської організації. 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР за статтею 58-6, 8, 11 УК РСФСР засуджений до розстрілу. Розстріляний того ж дня. в м. Сімферополі. Реабілітований 20 серпня 1963 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Якуб АБЛЯМІТОВ (1900–17.04.1938) – вчений-хімік, викладач Кримського сільгоспінституту. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Бешкуртка, Крим. До арешту 28 квітня 1937 р. працював асистентом кафедри землеробства Кримського сільгоспінституту. Постановою судової трійки НКВС 17 квітня 1938 р. засуджений за участь у націоналістичній контрреволюційній організації до найвищої кари. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі. Реабілітований посмертно за відсутністю складу злочину.

 

17 квітня

1938 р. загинув Якуб АЗІЗОВ (1898–17.04.1938) – вчений-мовознавець, філософ, педагог, театрознавець, доцент Кримського педінституту. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Ташли-Даїр, Крим. Заарештований 28 червня 1937 р. Звинувачений у тому, що був активним учасником антирадянської пантюркістської націоналістичної організації і, починаючи з 1925 р., вів боротьбу з радянською владою. Засуджений виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду 17 квітня 1938 р. до розстрілу. Розстріляний того ж дня. Реабілітований 13 жовтня 1959 р. за відсутністю складу злочину.

 

17 квітня

1938 р. загинув Асан Сабрі АЙВАЗОВ (06.05.1878–17.04.1938) – письменник, педагог, мовознавець, етнограф, літературний критик, публіцист, редактор газети «Терджиман», політичний та громадський діяч, Голова I Курултаю кримськотатарського народу в 1917–1918 роках. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Алупці, Крим. Засуджений виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду 17 квітня 1938 р. до розстрілу. Розстріляний того ж дня. Реабілітований військовою колегією Верховного суду СРСР 21 січня 1960 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Осман Нурі АКЧОКРАКЛИ (15.01.1878–17.04.1938) – видатний діяч кримськотатарського культурного відродження. Поет, прозаїк, журналіст, історик-археолог, сходознавець, лінгвіст-поліґлот, етнограф, літературознавець, педагог. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Бахчисарай, Крим. Заарештований НКВС 5 квітня 1937 р. за участь у націоналістичній контрреволюційній організації, шпигунство та пантюркізм у груповій справі партії «Міллі Фірка». Етапований із Баку, засуджений виїзною сесією ВКВС СРСР у м. Сімферополі 17 квітня 1938 р. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Рамазан АЛЕКСАНДРОВИЧ (1900–17.04.1938) – радянський партійний і державний діяч, педагог, нарком освіти Кримської АРСР у 1929–1930 і 1934–1937 рр. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Новогрудок Мінської губернії, Російська імперія. У 1930–1934 рр. – завідувач відділу культпропу Кримського обкому. За безпосередньої участі Р. Александровича були ліквідовані Таврійське товариство історії, археології й етнографії та Ханський палац-музей у Бахчисараї. Під його керівництвом 1934 р. відбувся погром у Кримському педагогічному інституті: звільнено багатьох викладачів-кримських татар. У травні 1937 р. знятий з посади як учасник буржуазного націоналістичного угруповання. У листопаді був виключений з партії та заарештований. Засуджений виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду 17 квітня 1938 р. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі. Реабілітований посмертно.

 

17 квітня

1938 р. засуджений Абібулла БАККАЛ (народження не відомо – 26.04.1940) – директор Кримського державного татарського театру. Жертва сталінського терору.

Був засуджений як керівник контрреволюційної націоналістичної організації. За версією «слідства», до її складу входили режисер О. Девишев, артисти І. Грабов, С. Мустафаєв, Е.Фейзуллаева, Н. Джелілова, М. Ішніязова, М. Ізмайлов, А. Теміндаров, Е. Мустафаєв. Усі вони «прагнули розвалити роботу», а також «перетворити сцену… на засіб антирадянської пропаганди», для чого «в театрі перекручували постановки п'єс в антирадянському дусі». 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР А. Баккал був засуджений до 15 років виправно-трудових таборів з обмеженням у виборчих правах терміном на 5 років. Помер 26 квітня 1940 р. в Північно-Східному виправно-трудовому таборі НКВС СРСР. Реабілітований посмертно.

 

17 квітня

1938 р. загинув Решид БАХЧЕВАН – жертва сталінського  терору.

Заарештований за звинуваченням у зв’язках з контрреволюційною пантюркістською націоналістичною організацією, метою якої було «повернення до капіталізму та ліквідація соціалістичних перетворень». 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Усеїн БОДАНІНСЬКИЙ (13.12.1877–17.04.1938) – видатний діяч кримськотатарської культури, художник-декоратор, етнограф, історик, музейний працівник. Засновник та перший директор музею в бахчисарайському ханському палаці. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Сімферополі. У серпні 1938 р. був заарештований за звинуваченнями в участі у контрреволюційній націоналістичній організації та роботі на іноземну розвідку. Засуджений виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду 17 квітня 1938 р. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі

 

17 квітня

1938 р. загинув Яг’я БАЙРАШЕВСЬКИЙ (1895–17.04.1938) – педагог і мовознавець. Викладач Кримського державного педагогічного інституту імені М. В. Фрунзе. Учасник Першої світової війни. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Новогрудку Мінської губернії, Російська імперія (за іншими даними, в Слонімі, Польща). 9 червня 1937 р. заарештований НКВС. 17 квітня 1938 р. Верховний Суд СРСР засудив до розстрілу. Вирок був виконаний того ж дня в одній із в'язниць м. Сімферополя. Реабілітований 31 січня 1963 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Мемет ГАЗІЄВ – жертва сталінського терору.

Дата і місце народження невідомі. 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Джафер ГАФАР (1898–17.04.1938) – кримськотатарський письменник, поет, журналіст. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Тав-Даїр у Криму. До 1920 р. працював сільським учителем, потім – у газеті «Яш къувет» у Сімферополі, редагував газету «Ени Дюнья» («Новий світ»). Працював завідувачем Карасубазарського районного відділу освіти. 1934 р. став членом Спілки письменників. Заарештований 20 жовтня 1936 р. за звинуваченням у буржуазному націоналізмі, а пізніше –  в шпигунстві. Публікація його творів була заборонена. 17 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний у м. Сімферополі того ж дня.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абдуль-Керім ДЖЕМАЛЕДІНОВ (1893–17.04.1938) – лінгвіст, педагог. Автор, редактор та перекладач низки шкільних підручників. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Карасубазарі, Крим. Заарештований 28 квітня 1937 р. У ході суду винним себе не визнав. На виїзній сесії Військової колегії Верховного суду СРСР 17 квітня 1938 р. в Сімферополі був засуджений до найвищої кари. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі. Реабілітований 31 березня 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абдульбер ЕВЛІЯЄВ – жертва сталінського терору. Дата і місце народження невідомі.

Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Сеїт Халіль ЕМІР АМЕТ (1903–17.04.1938) – директор Карасубазарської МТС. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Алушті, Крим. До арешту проживав у м. Карасубазарі. Заарештований 23 вересня 1937 р. НКВС Криму як член антирадянської пантюркістської організації за звинуваченням «у підриві державної промисловості, транспорту, а також кооперації, скоєному в контрреволюційних цілях, та за вчинення терористичних актів, спрямованих проти представників радянської влади чи діячів революційних робітників та селянських організацій». Засуджений 17 квітня 1938 р. Верховним Судом СРСР до розстрілу. Розстріляний у той же день. Реабілітований 22 березня 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Сулейман ІДРІСОВ (1878–17.04.1938) – політик, делегат І Курултаю. Нарком землеробства Кримської радянської республіки в 1919 р. Жертва сталінського терору.

Народився  в с. Мамак, Крим. У січні 1918 р. створив партію мусульман-соціалістів. Увійшов до складу Радянської соціалістичної республіки Таврида на посаді заступника комісара зовнішніх та національних справ. У 1919 р. – нарком земельних справ Кримської РСР. 1920–1921 рр. – член Кримревкому. Заарештований у справі другої підпільної антирадянської організації на чолі з головою Раднаркому Кримської АРСР А. Самєдіновим. Докази ґрунтувалися на зізнаннях підозрюваних. Виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР 17 квітня 1938 р. засудила С. Ідрісова до розстрілу. Вирок був виконаний того ж дня в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Ібрагім Фегмі ІСМАЇЛОВ (1885–17.04.1938) – фахівець з історії та мистецтва Сходу, музейний працівник, випускник Американського коледжу в Бейруті. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Бахчисараї, Крим. Заарештований за участь у контрреволюційній нелегальній пантюркістській міліфірківській організації 13 липня 1937 р. 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу. Розстріляний того ж дня в м. Сімферополі. Реабілітований 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. засуджений Джеміль КЕРМЕНЧИКЛІ (1891–24.01.1942) – письменник. Делегат Курултаю. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Керменчику, Крим. Навчався в приватному медресе в м. Бахчисараї, потім у м. Стамбулі та м. Оренбурзі. 1913 р. повернувся до Криму. До 1937 р. учителював. Співпрацював з газетами «Терджиман» («Перекладач») та «Миллет» («Нація») (1916–1917). Делегат І Курултаю. Видав поетичну серію «Кучюк достларыма» («Моїм маленьким друзям», 1917). Готував до друку книгу «Миллий хикяелер» («Національні оповіді»). 27 червня 1937 р. заарештований, а 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії ВС СРСР засуджений за звинуваченням у зв’язках з контрреволюційною пантюркістською націоналістичною організацією до 8 років виправно-трудових таборів, висланий до Сибіру. Помер у ГУЛАГу 24 січня 1942 р. Реабілітований 1959 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абселям КОКБАРІЄВ (1908–17.04.1938) – директор кримськотатарської школи в м. Феодосії. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Феодосії. Заарештований 29 липня 1937 р. за звинуваченням «у шпіонажі та вчиненні терористичних актів, спрямованих проти представників радянської влади чи діячів революційних робітників та селянських організацій, та у зв’язках з контрреволюційною пантюркістською націоналістичною організацією, метою якої було повернення до капіталізму та ліквідація соціалістичних перетворень». Засуджений до найвищої кари. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі. Реабілітований 2 липня 1999 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Рамазан Сейфулла КУРТ МЕМЕТ (1893–17.04.1938) – помічник лікаря. Жертва сталінського терору.

Заарештований Алуштинським РВ НКВС Криму 17 березня 1936 р. за звинуваченням «у пропаганді чи агітації, що містять заклик до повалення, підриву чи ослаблення радянської влади, чи до скоєння окремих контрреволюційних злочинів та у зв’язках з контрреволюційною пантюркістською націоналістичною організацією, метою якої було повернення до капіталізму та ліквідація соціалістичних перетворень». 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії ВС СРСР засуджений до розстрілу. За іншими джерелами, смертна кара була замінена на інше покарання.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абдулла ЛЯТІФ-ЗАДЕ (26.08.1890–17.04.1938) – поет, літературознавець, перекладач, критик та педагог. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Сімферополі. 1937 р. заарештований у справі Самедінова, звинувачений у контрреволюційній діяльності та участі в антирадянській національно-терористичній організації. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі

 

17 квітня

1938 р. загинув Абляміт МОЛЛОДЖАНОВ (1905–17.04.1938) – завідувач кримськотатарського клубу. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Феодосії, Крим. Заарештований 2 серпня 1937 р. за звинуваченням у шпигунстві, скоєнні терористичних актів проти представників радянської влади та зв’язках із пантюркістською націоналістичною організацією. Вирок – найвища кара та конфіскація майна. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі. Реабілітований 2 липня 1999 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Февзі Абдулла МУСАНІФ (1904–17.04.1938) – голова Кримколгоспспілки, народний комісар землеробства Кримської АРСР. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Голюмбей, Крим. Заарештований у справі голови уряду Кримської АРСР А. Самедінова. 14 червня 1937 р. за звинуваченням «в участі в антирадянській націоналістично-терористичній організації та у зв’язках з М. Недімом та А.-С. Айвазовим, участі в куркульському бандитизмі та зараженні 10–12 тис. коней сапом». У суді не визнав себе винним. Військовою колегією Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі. Реабілітований посмертно 25 листопада 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Якуб МУСАНІФ (1900–17.04.1938) – публіцист, літературний і театральний критик, секретар Кримського ЦВК. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Голюмбей, Крим. Був звинувачений в буржуазному націоналізмі та виключений із партії у 1934 р. Заарештований 21 жовтня 1936 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Мамут НЕДІМ (1893–17.04.1938) – театральний критик, громадський діяч. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Карасубазарі, Крим. Редактор газети «Енъи дюнья» («Новий світ»), (1920–1928), а також журналів «Янъы Чолпан» («Нова Венера») та «Илери» («Вперед»). У 1928–1929 рр. – нарком освіти Кримської АРСР. Зробив значний внесок у розвиток культури й освіти кримських татар.

Заарештований 26 травня 1937 р. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР був засуджений до розстрілу. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі. Реабілітований 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абдулла Смаїл РАХІМОВ (1896–17.04.1938) – робітник моторно-ремонтного заводу м. Сімферополя.

Народився в с. Ідешелі, Крим. Був двічі заарештований. Перший раз Бахчисарайським РВ НКВС Криму за «пропаганду чи агітацію, що містять заклик до повалення радянської влади та шпигунство на користь Німеччини». Виправданий 22 травня 1936 р. Удруге заарештований 29 жовтня 1937 р. за звинуваченням «у вчиненні терористичних актів, спрямованих проти радянської влади, та зв’язки з пантюркістською націоналістичною організцією». Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Абдураїм САМЕДІНОВ (1900–17.04.1938) – Голова Ради народних комісарів Кримської АРСР (1929–1937). Жертва сталінського терору.

Народився в с. Лімени, Крим. Член ВКП(б) (1924). 1925 р. після закінчення партшколи в Сімферополі був секретарем Карасубазарського райкому. З травня 1929 р. – Голова Ради народних комісарів Кримської АРСР. 17 вересня 1937 р. заарештований УДБ НКВС Криму і звинувачений у керівництві антирадянською шпигунською організацією. За версією слідства, А. Самедінов, І. Тархан та Б.-А. Чагар організували і керували «контрреволюційною пантюркістською націоналістичною організацією», метою якої було повернення капіталізму і ліквідація соціалістичних перетворень. 17 квітня 1938 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР А. Самедінова засуджено до розстрілу. Вирок виконано того ж дня в Сімферополі. 15 грудня 1956 р. реабілітований.

 

17 квітня

1938 р. загинув Мустафа СОФУ (1880–17.04.1938) – селянин.

Народився в м. Бахчисараї, Крим. Заарештований 20 липня 1930 р. Бахчисарайським РВ ГПУ Криму за ст. 58-7, 8, 10 КК РРФСР: антирадянська агітація. Засуджений 30 серпня 1930 р. трійкою ПП ОГПУ по Криму до 5 років виправно-трудових таборів. Був удруге заарештований і засуджений до розстрілу. Розстріляний 17 квітня 1938 р. Реабілітований 2 грудня 1992 р. прокуратурою АР Крим.

 

17 квітня

1938 р. загинув Ільяс ТАРХАН (1900–17.04.1938) – журналіст і політичний діяч, поет і драматург. Жертва сталінського терору.

Народився в с. Корбекуль, Крим. Голова ЦВК Кримської АРСР (1931–1937). У 1923–1924 рр. редагував газету «Яш къувет», редактор журналу «Большевик йолу» та «Эдебият ве культура». У 1934 р. став членом СП СРСР та головою СП Криму. 8 вересня 1937 р. заарештований за звинуваченням у тому, що він «був одним із очільників антирадянської шпигунської та підривної терористичної організації». Розстріляний 17 квітня 1938 р. в Сімферополі. Реабілітований 24 листопада 1956 р. Верховним Судом СРСР.

 

17 квітня

1938 р. загинув Мустафа ТАКУРОВ – жертва сталінського терору.

Рік, місце народження та рід занять не встановлені. Розстріляний 17.04.1938 р. в м. Сімферополі.

 

17 квітня

1938 р. загинув Сервер ТРУПЧУ (1908–17.04.1938) – громадський діяч, 2-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б). Жертва сталінського терору.

Народився в с. Дерекой, Крим. Перший секретар Кримського обкому комсомолу (1928–1931). Приділяв велику увагу освіті молоді, боротьбі з неписьменністю. Був редактором газети «Яш къувет». Після навчання в Інституті червоної професури в Москві 1937 р. направлений до Криму на посаду 2-го секретаря обкому партії. Наполіг на організації Кримського державного театру опери та балету. Ця активність викликала невдоволення з боку шовіністичної партійної номенклатури. Заарештований 23 листопада 1937 р., звинувачений у буржуазному націоналізмі. Розстріляний 17 квітня 1938 р. Реабілітований 22 березня 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. засуджений Умер ІПЧІ (1897–11.01.1955) – поет, письменник, драматург, театральний режисер і актор. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Бахчисараї, Крим. У другій половині 1920-х рр. працював актором, режисером, а згодом першим директором Кримського державного татарського театру. Водночас був співробітником газети «Енъи дюнья» («Новий світ»). Взяв участь у Першому з’їзді радянських письменників (1934). 1937 р. У. Іпчі було звинувачено в націоналізмі і після вироку 17 квітня 1938 р. ув’язнено терміном на 12 років. 1949 р., незважаючи на закінчення терміну ув'язнення, не був звільнений, а відправлений до психіатричної лікарні м. Томська, де й помер 11 січня 1955 р. Реабілітований 1958 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Мамут УМЕРОВ (1892–17.04.1938) – завідувач рентген-кабінету поліклініки м. Сімферополя. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Алушті, Крим. Заарештований 9 липня 1937 р. НКВС Криму. Засуджений 17 квітня 1938 р. за статтею 58-6, 8, 11 УК РСФСР як «член антирадянської, пантюркістської організації за звинуваченням у підриві державної промисловості, транспорту, скоєних у контрреволюційних цілях шляхом відповідного використання державних установ» до найвищої кари. Реабілітований 28 травня 1955 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Сеїт Джеліль ХАТТАТОВ (1884–17.04.1938) – педагог, політик і просвітитель. Голова партії «Міллі Фірка». Жертва сталінського терору.

Важлива постать, нарівні з Н. Челебіджиханом та Д. Сейдаметом, у національному русі кримських татар. Один із засновників та перший голова партії «Міллі Фірка» (до літа 1920р.). Після революції 1905–1907 рр. долучився до руху молодотатар, брав участь у громадсько-політичному житті Криму. Під його головуванням відбувся з’їзд мусульман Криму, де був обраний членом Тимчасового мусульманського кримського виконкому, делегатом Всеросійського мусульманського з’їзду. У національному уряді (1917– 1918) обіймав посаду директора (міністра) фінансів. На Всекримському установчому з'їзді Рад (1921) обраний до Кримського ЦВК. Уперше заарештований 1928 р. у справі «Міллі Фірка» та засуджений до розстрілу. Кару згодом замінили на 10 років ГУЛАГу. 29 червня 1937 р. був повторно заарештований. 17 квітня 1938 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР засудила С. Хаттатова до розстрілу. Реабілітований 23.07.1996 р.

 

17 квітня

1938 р. загинув Білял Абла ЧАГАР (1900–17.04.1938) – радянський партійний діяч, 2-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б), народний комісар освіти Кримської АРСР. Жертва сталінського терору.

Народився в м. Бахчисараї, Крим. Народний комісар землеробства Кримської АРСР (1930–1931). З травня 1931 р. до квітня 1937 р. – другий секретар Кримського обласного комітету РКП (б). У 1937 р. – народний комісар освіти Кримської АРСР. 31 липня 1937 р. заарештований УДБ НКВС Криму за звинуваченням у керівництві антирадянською пантюркістською шпигунською організацією. 17 квітня 1937 р. засуджений Верховним Судом СРСР до розстрілу. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в м. Сімферополі. Посмертно реабілітований 15 грудня 1956 р.

Також у лютому 1938 р. розстріляні п’ятеро його братів:

Ариф Мемет Абла ЧАГАР (1885 р. н.) – житель м. Бахчисарая, пекар.

Заарештований 3 лютого 1938 р. Бахчисарайським РВ НКВС Криму як «член шкідницького угруповання в селі Пички». Засуджений 12 лютого 1938 р. трійкою НКВС до розстрілу. Реабілітований 20 лютого 1961 р. Кримським обласним судом.

Бекір Муртаза ЧАГАР (1895 р. н.) – житель Бахчисарайського р-ну, рахівник, член колгоспу ім. Фрунзе.

Заарештований 3 лютого 1938 р. Бахчисарайським РВ НКВС Криму як «член шкідницького угруповання в селі Пички». Засуджений 12 лютого 1938 р. трійкою НКВС до розстрілу. Реабілітований 20 лютого 1961 р. Кримським обласним судом.

Умер Муртаза ЧАГАР (1896 р.н.) – житель Бахчисарайського р-ну, тваринник, член колгоспу ім. Фрунзе.

Заарештований 3 лютого 1938 р. Бахчисарайським РВ НКВС Криму як «член шкідницького угруповання в селі Пички». Засуджений 12 лютого 1938 р. трійкою НКВС до розстрілу. Реабілітований 20 лютого 1961 р. Кримським обласним судом.

Алі Муртаза ЧАГАР (1897 р. н.) – житель Бахчисарайського р-ну, бухгалтер, член колгоспу ім. Фрунзе.

Заарештований 3 лютого 1938 р. Бахчисарайським РВ НКВС Криму як «член шкідницького угруповання в селі Пички». Засуджений 12 лютого 1938 р. трійкою НКВС до розстрілу. Реабілітований 20 лютого 1961 р. Кримським обласним судом.

Асан Муртаза ЧАГАР (1900 р.н.) – житель Бахчисарайського р-ну, бригадир, член колгоспу ім. Фрунзе.

Заарештований 3 лютого 1938 р. Бахчисарайським РВ НКВС Криму як «член шкідницького угруповання в селі Пички». Засуджений 12 лютого 1938 р. трійкою НКВС до розстрілу. Реабілітований 20 лютого 1961 р. Кримським обласним судом.

 

17 квітня

1938 р. загинув Мамут ЧЕШМЕДЖІ (1899–17.04.1938) – радянський партійний діяч, Нарком охорони здоров’я Кримської АРСР. Жертва сталінського терору.

У 1920-х рр. – завідувач Сімферопольського робфаку. У 1928–1934 рр. – нарком охорони здоров’я Кримської АРСР. У 1934–1938 рр. – керівник Кримдержвидаву. Заарештований у справі Самедінова, метою якого було, нібито, повернення капіталізму і ліквідація соціалістичних перетворень. Розстріляний 17 квітня 1938 р. в Сімферополі. 10 листопада 1937 р. заарештовано його дружину – педагога Зеру ЧЕШМЕНДЖІ як члена сім'ї зрадника Батьківщини та засуджено 2 серпня 1938 р. до 5 років трудових таборів. Реабілітована 1957 р.

Інформація підготовлена для друкованого видання - Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу за підтримки Європейського Фонду за демократію.