1 вересня
1889 р. в с. Кизилташ, Крим,
народився Джафер СЕЙДАМЕТ (Киример) (01.09.1889–03.04.1960) —
письменник і публіцист, громадський діяч,
один із лідерів та ідеологів національно-визвольного руху кримських татар.
Один із засновників підпільної організації "Vatan" («Батьківщина») (1909), членами якої були кримськотатарські студенти в Туреччині. Її мета — визволення кримських татар з-під царського гніту. Член центрального комітету партії «Міллі Фірка» («Народна партія») (1919). 1917 р. був одним із ініціаторів проведення I Курултаю. Брав участь у з’їзді народів, скликаному в Києві Центральною Радою (вересень 1917), засудив повстання більшовиків у Петрограді як злочинну авантюру. На Курултаї був обраний членом національного уряду, став директором зовнішніх і військових справ у Директорії Н. Челебіджіхана. Очолив військову відсіч наступу севастопольських матросів на Сімферополь (січень 1918). У крайовому уряді генерала Сулькевича — міністр закордонних справ. У листопаді 1918 емігрував до Туреччини. Мав великий авторитет у кримськотатарській діаспорі. Непримиренний супротивник радянського режиму, викривав його злочини перед усім світом. Автор художніх та публіцистичних творів. Один із засновників журналу «Емель». Помер у Стамбулі.
1933 р. в м. Сімферополі, Крим,
народився Айдин ШЕМ’Ї-ЗАДЕ (псевдонім Айдин Шем) (01.09.1933– 17.10.2020) — культурний діяч і письменник, публіцист, доктор фізико-математичних наук.
1944 р. з родиною висланий до Узбекистану. Автор трилогії «Нити судеб человеческих»: «Голубые мустанги, «Красная ртуть», «Золотая печать» («Нитки долі людської»: «Блакитні мустанги», «Червона ртуть», «Золота печатка»), книг «Крымские хроники» («Кримські хроніки»), «Высший этап национально-освободительной борьбы крымскотатарского народа» («Вищий етап національно-визвольної боротьби кримськотатарського народу»), «Большая ложь о крымских татарах как информационное сопровождение репрессий против народа» («Велика брехня про кримських татар як інформаційний супровід репресій проти народу»). Лауреат літературного конкурсу «Відкрита Євразія» (2019). Похований у Криму.
1993 р. у с. Біюк Онлар (Жовтневе) Червоногвардійського району, Крим, відкрито першу, після повернення кримських татар на Батьківщину, школу з кримськотатарською мовою навчання. У школі навчалися 184 учні — 15 класів.
Перші підручники кримськотатарською мовою стали видавати 1997 р. переважно за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
2006 р. в м. Сімферополі розпочав мовлення
перший кримськотатарський телеканал ATR
(Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ»).
Спочатку виходив в ефір кілька годин на добу. З травня 2011 р. мовив цілодобово кримськотатарською, українською та російською мовами. Внаслідок окупації Криму Росією робота каналу була заблокована окупаційною російською владою й він припинив мовлення 31 березня 2015 р. 17 червня 2015 р. телеканал ATR відновив мовлення з Києва.
1993 р. в Криму підписано Масандрівські угоди.
Президенти України та Росії Леонід Кравчук і Борис Єльцин зустрілися в Криму в смт.Масандра, щоб обговорити нагальні питання: статус Чорноморського флоту, постачання газу Україні й оплату поставок, постачання палива для АЕС, переміщення ядерної зброї та засобів її доставки з України до Росії. Підписали чотири міжнародних документи:
1. Протокол про врегулювання проблем Чорноморського флоту.
2. Основні принципи утилізації ядерних боєзарядів стратегічних ядерних сил, дислокованих в Україні.
3. Угоду між урядами РФ та України про утилізацію ядерних боєзарядів.
4. Угоду між Україною та РФ про порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів Стратегічних Сил, розташованих на їхніх територіях.
При тотальній залежності України від Росії в енергетичній сфері Москві вдалося нав’язати Києву невигідні умови, але домовленості в Масандрі пом’якшили кризу в українсько-російських відносинах.