Крим під Російською окупацією 4003 день
Вся Україна у вогні 1078 день

12 липня

 

1912 р. в с. Махульдюр, Крим, народився
Шаміль АЛЯДІН (12.07.1912–21.05.1996) —
прозаїк, поет та громадський діяч.
Голова Спілки письменників Криму (1939).

Учасник Другої світової війни. Як відповідальний секретар правління СП Узбекистану взяв участь у створенні ансамблю «Хайтарма» і газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»).
Брав участь у написанні листів на адресу керівників ЦК КПРС із вимогою повернення кримських татар на Батьківщину – до Криму, виїжджав з групою учасників національного руху до Москви. Домагався відновлення в Спілці письменників та реабілітації виключених після депортації кримськотатарських письменників. Очолював журнал «Йылдыз» (1980–1985).
1994 р. повернувся з родиною до Криму, поселися в Сімферополі. Автор понад 70 творів, які перекладені багатьма мовами, — збірок поезій, повістей «Дівчина в зеленому» (1971), «Запрошення до диявола на бенкет» (1979), романів «Якщо любиш» та «Ліхтарі горять до світанку», документального нарису «Жертви Кремля», автобіографічної повісті «Я — ваш цар та бог» та ін. Помер у м. Сімферополі.

 

1912 р. в м. Бахчисараї, Крим, народилась
Сабріє ЕРЕДЖЕПОВА (12.07.1912–18.09.1977) — співачка, актриса.

Із 1932 р. виконавиця народних пісень у Кримському радіокомітеті. Заслужена артистка Кримської АРСР (1940). 
1944 р. вислана в Середню Азію, де 15 вересня 1950 р. засуджена до 25 років таборів за перебування під час війни на території ворожої країни (1943 р. евакуйована до Румунії). 12 березня 1956 р. справу було припинено за відсутністю складу злочину. Після реабілітації працювала в Узбецькій філармонії, була солісткою ансамблю пісні і танцю «Хайтарма». Авторка спогадів «Меним енишли-ёкъушлы ёлларым» («Мої тернисті шляхи», 1995). Померла в м. Ташкенті.

 

1926 р. в с. Ескі-Елі, Крим, народився
Фікрет САЛЄДІНОВ (12.07.1926–02.01.2006) —
композитор, виконавець, поет, педагог, скрипковий майстер.

Перша скрипка ансамблю «Хайтарма». Знаючи секрети виготовлення скрипок, створив із сосни та червоного дерева 50 унікальних інструментів.

1980 р. переїхав із сім’єю до смт Новоолексіївка Херсонської обл. Спадщина композитора налічує понад 400 творів у різноманітних жанрах: фортепіанні, вокальні, інструментальні, сонати, серенади, концерти для різних інструментів, музика для театру тощо. Із 2001 р. член Всеукраїнської музичної спілки композиторів. Його твір «Соната g-moll для скрипки та фортепіано» 2008 р. був виконаний на віденській сцені в Австрії. Після смерті видано ще 9 збірок його творів. Помер у смт Новоолексіївка Херсонської обл.

 

1989 р. Рада національностей Верховної Ради СРСР
сформувала Комісію з проблем кримськотатарського народу
під головуванням Г. Янаєва.

До її складу увійшли 14 осіб, серед яких і четверо кримських татар: Д.Аблямітов, А.Куркчі, А.Сеїтмеметов, Ф.Сефершаєв. Комісія визнала за необхідне організувати повернення народу до Криму. Мала завершити свою роботу 1996 р.