21 червня

1908 р. в м. Євпаторії, Крим, народився
Ешреф ШЕМ’Ї-ЗАДЕ (21.06.1908–11.03.1978) — поет, перекладач,
один із засновників новітньої кримськотатарської поезії.
Жертва сталінського режиму.

Член СП СРСР (1928), делегат Першого з’їзду радянських письменників (1934). За поему «Днєпрєльстан» (1930) внесений до Великої Радянської Енциклопедії (1931). Двічі репресований: у 1937 та 1949 рр. Після повернення 1944 р. з першого ув’язнення в Іркутську потрапив разом з усім народом у вислання. Вдруге заарештований 1949 р., засуджений на 25 років, звільнився 1955 р. Особливе місце у творчості належить лірико-епічній поемі «Козьяш дивар» («Стіна сліз», 1959), яку вважають «Енциклопедією кримськотатарської мови». Уперше зібрав та опублікував матеріали про життя і творчість видатного поета XVII ст. Ашика Умера. Переклав на кримськотатарську мову твори В.Шекспіра, Т.Шевченка, А. Міцкевича, Нізамі, М. Сервантеса, О. Хайяма та ін. Помер у Москві. Похований у Криму.

1960 р. в с. Алмазар, УзРСР, народився
Раміз НЄТОВКІН (21.06.1960–16.07.2011) — художник-графік. Член НСХУ (1989).

1975 р. переїхав до Криму. Основні галузі творчої роботи — книжкова і станкова графіка. З 1991 р. мав персональні виставки в Україні та за кордоном. Лауреат премії ім.Бекіра Чобан-заде у категорії «За кращий твір, що відображає минуле, сьогодення та майбутнє Карасубазара» за альбом «Околиці Карасубазара». Окремі твори зберігаються у Сімферопольському художньому музеї, Кримськотатарському музеї мистецтв (Сімферополь) та в приватних колекціях. Помер у м.Анталії, Туреччина, похований у м. Білогірську, Крим.