1 червня

1944 р. перші 7 ешелонів із депортованими кримськими татарами прибули до Узбекистану.

Наступного дня ще 24; 5 червня — 44; 7 червня — 54 ешелони; 8 червня — 1 ешелон. За даними НКВС, до Узбецької РСР було депортовано 35275 кримськотатарських сімей. Географія розселення: Ташкентська обл. — 56362, Самаркандська — 31540, Андижанська — 19630, Ферганська — 16039, Наманганська — 13804, Кашкадар’їнська — 10171, Бухарська — 3983 осіб. Переважну більшість людей спрямували в колгоспи, радгоспи, решту — на підприємства та будівельні майданчики. Здійснювати нагляд за депортованим народом на території республіки мали 76 спецкомендатур НКВС.

1652 р. — битва під Батогом (сучасне с.Четвертинівка на Вінниччині).

На лівому березі Південного Бугу відбулася битва між об’єднаним українсько-кримськотатарським військом та армією Речі Посполитої. 2 червня стався вирішальний бій. Козаки й кримські татари здобули перемогу над польською армією. Ця битва була однією з найважливіших у ході Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр.

2004 р. Мустафу Джемілєва проголосили «Людиною року».

Ініціаторами виступили кілька політичних та громадських організацій Кримської автономії. У заяві з пропозицією проголосити Мустафу Джемілєва «Людиною року 2004 в Криму» мовиться, що він був справжнім лідером кримських татар, який відігравав провідну роль у духовному, культурному, освітньому, громадянському відродженні й збереженні міжнаціонального, міжконфесійного миру та стабільності в Криму.