30 травня

1879 р. в с. Чокурча, Крим, народився
Абдурефій АБІЄВ (30.05.1879–1938) — художник і педагог.
Жертва сталінського терору.

1917 р. очолював Бахчисарайський відділ Петроградського товариства захисту й збереження пам’яток мистецтва та старовини. У листопаді 1917 р. за сприяння У. Боданінського став директором «Санайи-нефисе-е унер мектеби» (художньо-промислової школи) в Бахчисараї. 1928 р. звинувачений у буржуазному націоналізмі. У 1929 р. висланий до Чарджоу Туркменської РСР. 1930 р. повернувся до Криму, викладав малювання в школах. 1938 р. був заарештований та розстріляний.

1928 р. в с. Барин, Крим, народився
Різа ФАЗИЛ (30.05.1928–26.11.2016) —
письменник, поет, громадський діяч, літературознавець,
один із найкращих знавців кримськотатарського фольклору.
Голова Спілки кримськотатарських письменників (2008–2016).

1944 р. висланий із Криму. З 1965 р. жив у Ташкенті, працював у редакції газети «Ленин байрагъы». У 1980–1992 рр. — завідувач сектору поезії журнала «Йылдыз». Заслужений працівник куль- тури УзРСР (1989), член СП СРСР (1975). 1970 р. вийшла перша збірка його віршів «Наврез». 1971 р. видав книгу прислів'їв і приказок «Къайда бирлик — анда тирилик» («Де єдність, там сила»). Був упорядником низки підручників для шкіл, збірок нарисів, 2-томного видання віршів класика кримськотатарської поезії Ашика Умера.
1992 р. повернувся до Криму. Вивчав історію кримськотатарської літератури XII–XIII ст., перекладав на рідну мову Коран, у співавторстві з С.Нагаєвим видав книгу «Къырымтатар эдебиятынынъ тарихи» («Погляд на історію кримськотатарської літератури»). У 1991 р. він став делегатом ІІ Курултаю та був обраний членом Меджлису кримськотатарського народу. Помер у м. Сімферополі.