27 травня

1637 р. кримським ханом був обраний Бахадир ҐЕРАЙ I (1600–1640).

Він відмовився від масштабних воєн. Посилив економіку Кримського ханства. Надав більше прав та свобод своїм підданим. На рік зменшив податки. Реформував та розширив адміністративний апарат, покращив роботу цивільних і державних служб. Вибудував дипломатичні відносини з королем Речі Посполитої Владиславом. Однак в історії він залишився більш відомим як поет Резмій, автор багатого літературного доробку з суфійською символікою.

1920 р. розпочав роботу з’їзд кримськотатарських представників.

Його метою була розробка принципів самоврядування Кримського півострова, розв’язання проблем вакуфів (нерухомості, насамперед землі) та національної освіти. Робота з’їзду завершилась створенням Мусульманської ради з виборів до апарату майбутнього самоврядування, а також постановами про розвиток національної культури. З’їзд підтримав головнокомандувач Збройних сил півдня Росії барон Петро Врангель.

1965 р. в м. Беговат, УзРСР, народився
Сулейман КАДИРОВ — учасник
кримськотатарського національного руху.

Після російської анексії Криму 1914 р. Кадиров надавав юридичну допомогу та консультував співвітчизників з усіх проблемних питань. Він став одним із координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу. На початку жовтня 2016 р. проти Сулеймана Кадирова було порушено кримінальну справу, в якій зазначено, що його підозрюють у «публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації», і присуджено 2 роки умовно.