Крим під Російською окупацією 4003 день
Вся Україна у вогні 1078 день

17 травня

 

1904 р. в с. Багатир, Крим, народився
Мемет АБІБУЛЛАЄВ (17.05.1904–08.08.1983) — музикант, кларнетист.

Сучасники вважали його видатним кларнетистом, неперевершеним майстром музичної імпровізації та знавцем народних мелодій. У депортації проживав в Узбекистані. Після створення ансамблю «Хайтарма» був запрошений в його оркестр, виконував також сольно на кларнеті старовинні кримськотатарські мелодії «Ашкъ иле яндым» («Згораю я від кохання»), «Чобан авасы» («Пастуша мелодія»), «Янгъызлыкъ» («Самотність») та ін. Записав 5 грамплатівок. Остання платівка — «Народні мелодії кримських татар» (1971). Помер у с.Долинному, Крим.

 

1999 р. в Криму встановлено погруддя правозахисника, радянського дисидента Петра Григоренка.

На центральній площі Сімферополя перед однойменним кінотеатром, з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу та за сприяння Народного Руху України було відкрито бронзове погруддя Петра Григоренка (1907–1987) — радянського дисидента, генерал-майора Збройних Сил СРСР, правозахисника, одного із засновників Української Гельсінської групи, який в умовах радянського режиму відстоював право кримських татар жити на історичній батьківщині — в Криму.

 

2013 р. в Сімферополі відбулася прем’єра кримськотатарського
повноформатного художнього фільму «Хайтарма» («Повернення»).

Це перший історичний художній фільм про виселення кримських татар, режисером та виконавцем головної ролі якого став режисер, продюсер, актор Ахтем Сеітаблаєв. Фільм зняли за кошти бізнесмена Л.Іслямова. Стрічку, засновану на реальних подіях, вперше представили в Україні у сімферопольському кінотеатрі імені Т. Шевченка напередодні Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу. А з 18 травня 2013 р. фільм вийшов у прокат.

 

2015 р. в Херсоні вперше на материковій частині Україні заклали
Алею пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 р.

У центральній, історичній частині міста, на вул. Перекопській посадили 71 дерево як символ 71 року геноциду. В акції взяли участь більш ніж 300 херсонців. Натхненник та організатор події — БО Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш».