Крим під Російською окупацією 4003 день
Вся Україна у вогні 1078 день

15 травня

 

1879 р. в с. Аджі-Кеч, Крим, народився
Асан ЧЕРГЄЄВ (15.05.1879–23.06.1946) — поет і педагог.

1909 р. вийшла його перша поема «Эшит, мевта не сейлиюр!» («Послухай, що каже небіжчик!»), в якій він гостро критикує грабіжницьку політику царської Росії, за що 1912 р. був засуджений та кинутий до в’язниці. У період своєї педагогічної діяльності поет написав багато п’єс, поем та віршів для дітей, зокрема, «Такъдир» («Доля», 1917), «Айванлар не айталар» («Що кажуть тварини», 1928) та ін.
1944 р. висланий на Урал. Помер у м. Андижані.

 

1893 р. в м. Карасубазарі, Крим, народився
Бекір ЧОБАН-ЗАДЕ (15.05.1893–13.10.1937) — поет, учений-тюрколог.
Жертва сталінського терору.

Перший професор-тюрколог на радянському Сході. Читав лекції рідними мовами народів цих країн, уперше розробив університетські курси з тюркомовних філологічних дисциплін. За весь період наукової діяльності написав близько 150 наукових праць, більшість із яких і досі не втратили свого наукового значення. Один із керівників партії «Міллі-Фірка». На першому Кримському з’їзді Рад Бекіра Чобан-заде обирають членом Центрального Виконавчого Комітету Кримської АРСР. Голова наукової ради Всесоюзного Центрального Комітету нового тюркського алфавіту в Баку (1927). 1928 р. проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія у кримській та бакинській пресі. Вченого звинувачували у пантюркізмі та буржуазному націоналізмі. 28 січня 1937 р. заарештований. Страчений у Баку.

 

1921 р. в с. Албат, Крим, народився Сейтумер ЕМІН (15.05.1921–21.03.2004) —
поет і прозаїк, учасник національного руху кримських татар, заслужений діяч мистецтв України.

Під час Другої світової війни пішов на фронт добровольцем, згодом був відряджений журналістом до партизанського загону в Криму, де служив до квітня 1944 р. 18 травня був висланий до Узбекистану. Активний учасник національного руху кримських татар. Автор книг віршів, поем та перекладів: «Беяз чичеклер» («Білі квіти»), «Атешли куньлер» («Вогняні роки»). Член спілок: письменників СРСР (1967) та журналістів (1968), лауреат Державної премії Криму за збірку віршів «Сен олмасанъ…» («Якщо тебе не буде …) (2000).
Помер і похований у Новоросійську.