28 квітня

1956 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР № 135/42 (без опублікування в пресі)
кримські татари в місцях виселення були звільнені з-під гласного адміністративного нагляду органів МВС.

Але стаття друга Указу встановлювала, що зняття обмежень щодо спецпоселення «не тягне за собою повернення їм майна, конфіскованого під час виселення, і що вони не мають права повертатися в місця, звідки були виселені».