20 квітня

1897 р. в м. Сімферополі, Крим, народився Усеїн БАККАЛ (20.04.1897–20.10.1973) —
танцівник, балетмейстер, режисер, засновник кримськотатарської танцювальної школи.
Жертва сталінського режиму.

Провідний танцюрист, артист Кримськотатарського державного драматичного театру в Сімферополі (1923). Лауреат Всесвітнього фестивалю майстрів мистецтв у Франкфурті-на-Майні (Німеччина, 1927). У 1934 р. створив школу кримськотатарського танцю. 1937–1938 рр. — балетмейстер театру, головний балетмейстер Кримськотатарського ансамблю пісні й танцю. Як режисер здійснив постановки вистав «Арзы къыз» («Дівчина Арзи»), «Алтын бешик» («Золота колиска»), «Багъчасарай козьяш чешмеси» («Бахчисарайський фонтан сліз»), «Ходжа Насреддін» та ін. Поставив танцювальні сюїти «Свято на селі», «Чабани», «Улюблена хустка», «Перша зустріч», «Високий мінарет», які увійшли до золотого фонду кримськотатарського хореографічного мистецтва.
1944 р. був висланий із Криму. У 1947 р. призначений головним балетмейстером музично-драматичного театру ім. О. Пушкіна в м. Ленінабаді. У 1948 р. заарештований як «ворог народу», засуджений до 25 років позбавлення волі. 1955 р. звільнений, реабілітований. Один із засновників Кримськотатарського державного ансамблю пісні і танцю «Хайтарма». Поставлені ним у цьому ансамблі танці «Танок чабанів», «Великий хоран», «Легкий хоран», а також фольклорна вокально-хореографічна сюїта «Танок з перснем» увійшли до скарбниці хореографічного мистецтва кримських татар. Помер у м. Чкаловську, Таджикистан.