14 квітня
1905 р. в с. Кікінеїз, Крим, народився
Абдулла ДЕРМЕНДЖІ (псевдоніми Тиктель, Ялибойлю) (14.04.1905–31.01.1976) —
письменник, літературний критик.
Із 1926 р. працював у газ. «Яш къувет» («Молода сила»), редактором дитячого журн. «Яш ленинджилер» («Молоді ленінці»), Бахчисарайської газети «Більшовик». У 1934–1937 рр. заступник редактора газ. «Къызыл Къырым» («Червоний Крим»). Делегат І Всесоюзного з’їзду радянських письменників (1934). З 1938 р. головний редактор кримськотатарських передач у радіокомітеті. Учасник Другої світової війни. Літературний працівник газети «Прапор перемоги». Висланий до Узбецької РСР. У 1957–1968 рр. відповідальний секретар, згодом заступник редактора газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»). Автор збірки оповідань «Кечид девриде» («У перехідний період», 1930), повістей «Чайирлар» («Чайири», 1933), «Боюн эгмегенлер» («Нескорені», 1967) тощо. Помер у м. Ташкенті.
1917 р. в с. Лімена, Крим, народився Джевдет АМЕТОВ (14.04.1917-20.01.1995) —
письменник, поет, публіцист. Жертва сталінського режиму.
Учасник Другої світової війни. Був висланий в Узбекистан. У 1950 р. за виступи проти виселення кримських татар був засуджений до 10 років позбавлення волі. Звільнений після смерті Сталіна 1956 р. Автор книг «Атеш башында» (1972), збірки оповідань «Топлар сускъан сонъ» (1976), «Эрылгъанлар ачкъанда» (1980), повісті про талановитого композитора, учасника антифашистського підпілля Абібулле Каврі «Къуршуннен токътатылгъан йыр» («Пісня, зупинена кулею», 1987). Був членом СП СРСР та СП України (1993). Помер в м. Сімферополі.
1976 р. в м. Омську, Росія, розпочався четвертий політичний процес Мустафи Джемілєва.
До Омського процесу М.Джемілєва було прикуто увагу правозахисників СРСР, закордонної громадськості та кримськотатарського національного руху. Для участі та спостереження за перебігом процесу й на підтримку Джемілєва в Омськ прибув академік Андрій Сахаров, а також активісти-кримські татари, втім, до зали засідання їх не пустили. Протестуючи проти беззаконня, Джемілєв провів багатомісячне політичне голодування, яке зняв 15 квітня 1976 р. Омський суд присудив М.Джемілєву 2 з половиною роки ув’язнення у виправній колонії суворого режиму.