1 квітня
1907 р. в с. Тогай-Вакуф (нині зникле), Крим, народився Абселям ІСЛЯМОВ (01.04.1907–01.12.1995) —
перший головний редактор газети «Ленин байрагъы». Депутат ВР Узбецької РСР VII-X скликань.
Під час голоду 1921 р. осиротів, виховувався в Сімферопольському дитбудинку. Працював редактором дитячого журн. «Козь айдын», пізніше – журн. «Яш ленинджилер». У 1935–1937 рр. призначений завідувачем відділу газети «Къызыл Къырым». У роки Другої світової війни виконував обов’язки начальника політвідділу 220-ї винищувальної авіаційної дивізії Південно-Західного фронту. Жив в Узбекистані. З 1 травня 1957 р. в Ташкенті почала виходити перша кримськотатарська газета «Ленин байрагъы», яку А. Іслямов очолював протягом 25 років. Попри вочевидь щирі прокомуністичні переконання А. Іслямова, в умовах депортації й тотальної заборони кримськотатарської літератури, культури та власної ідентичності, газета «Ленин байрагъы» внесла значний вклад у збереження кримськотатарської мови та літератури. 1985 р. в Ташкентському видавництві вийшла книга спогадів А. Іслямова «Йыллар ве йоллар» («Роки та дороги»). Помер у м. Ташкенті.
1941 р. в с. Біюк-Каралез, Крим, народився Юрій ОСМАНОВ (01.04.1941–07.11.1993) —
радянський дисидент, правозахисник, вчений-фізик, поет, один із лідерів кримськотатарського національного руху.
1944 р. був висланий у м. Фергану, УзРСР. Закінчивши Московський технічний університет ім. М. Баумана (1965), працював в Об’єднаному інституті ядерних досліджень та Інституті високих енергій в РСФСР. Водночас ґрунтовно вивчав спадщину І. Гаспринського. Писав вірші. Його поезії «Голос батьківщини» та поема «Я звинувачую» стали пізніше «доказами» для репресій. Наприкінці 1960-х р. був одним з організаторів та активних учасників самоперепису кримськотатарського народу. За «поширення документів наклепницького змісту» двічі заарештований: 1968 р. на 2,5 роки й 1982 р. на 3 роки позбавлення волі. 1987 р. повернувся до участі в національному русі. Працював у комісії Верховної Ради СРСР із проблем кримськотатарського народу (1989). 1990 р. виконував обов’язки голови Державного комітету у справах депортованих народів при Кримському облвиконкомі. Заснував газету «Арекет» («Рух») (1991). 6 листопада 1993 р. був жорстоко побитий. Наступного дня помер від отриманих ран. Винуватців загибелі не знайдено. Похований у Сімферополі.