4 березня

1905 р. в с. Аг’ач–Елі, Крим народився Гафар БУЛГАНАКЛИ, (Еюпов) (04.03.1905–05.06.1987) —
поет, педагог.

Закінчив Сімферопольський педтехнікум (1927) та Дагестанський педінститут (1933). Наприкінці 30-х рр. працював у Комісаріаті народної освіти Кримської АРСР, з 1941 р. — директором середньої школи в с. Буюк-Янкой Сімферопольського р-ну. Публікуватися почав з 1925 р. в газетах «Яш къувет», «Енъы дюнья», журналах «Илери», «Окъув ишлери», «Яш ленинджилер».
Учасник Другої світової війни, зокрема партизанського руху. Член Спілки письменників СРСР. 18 травня 1944 р. був висланий до м. Гур’єва Казахської РСР, де працював на заводі робітником. У 1969–1986 pp. вийшли збірки поезій «Йырлар ве йыллар» («Пісні та роки»), «Инсан» («Людина»), «Чёллер танъы» («Степові зорі»). Член СП СРСР. Помер 5 червня 1987 р. у м. Гур’єві Казахської РСР.

1917 р. в Сімферополі пройшов багатотисячний мітинг кримських татар.

Мітинг висунув вимогу до царського уряду розпустити призначене ним Мусульманське духовне управління. А також ухвалив рішення провести всенародні вибори муфтія.
Для цього було створено оргкомітет. За три тижні проведено всенародні вибори і 25 березня 1917 р. скликано Всекримський мусульманський з’їзд. Серед його делегатів були й жінки. З’їзд обрав постійний орган — Мусульманський виконавчий комітет у складі 50 осіб. Були засновані комісії: у справах вакуфного майна, духовного правління, народної освіти, бюджету та статистики, військовий комітет. Головою виконавчого комітету і Таврійським муфтієм було обрано Номана Челебіджіхана. Тимчасовий уряд визнав за Мусульманським виконкомом право розв’язувати всі питання кримськотатарського народу.