19 березня
1905 р. в с. Албат, Крим, народився Сеферша ДЖЕМІЛЄВ (19.03.1905–1976) —
учасник національного руху, головний агроном комісаріату землеробства Кримської АРСР (1928–1941 рр.).
1927 р. вступив до сільськогосподарської і лісової академії в Москві. Під час навчання організував товариство «Койдеш талебелер» («Учні-односельці»). Це була одна з перших у СРСР кримськотатарських спільнот солідарності. У 1928–1929 рр. працював у Раді народних комісарів, Кримської АРСР. У 1928–1941 pp. — головним агрономом комісаріату землеробства Кримської АРСР. Брав участь у Фінській та Другій світовій війні, у визволенні Криму.
18 травня 1944 р. висланий у Самаркандську обл. УзРСР. Працював головним агрономом у радгоспі, директором школи садівництва, а згодом — науково-дослідного господарства в технікумі. З 1954 р. активний учасник національного руху. З мандатом представника народу кілька разів був у Москві на прийомах у ЦК КПРС та уряду СРСР. Помер 1976 р.
1907 р. в с. Буюк-Озенбаш, Крим, народився
Амет ОЗЕНБАШЛИ (19.03.1907–1982) — журналіст.
Із 17-ти років почав друкуватися в газетах «Яш къувет» і «Енъи дюнья». Працював у газетах «Енъи дюнья» (1928–1930) «Къызыл Къырым» (1936–1938), «Комунист» Карасубазарського району (1930–1934), «Къырым комсомолы» (1939–1941). Під час Другої світової війни воював на Кримському й Північно-Кавказькому фронтах, Орловській, Курській дузі, форсував Дніпро. Мав бойові нагороди. Після поранення в 1944–1946 рр. — відповідальний секретар газети «Южний пограничник». Регулярно публікував статті, нариси, рецензії в газеті «Ленин байрагъы», журналі «Йылдыз». У співавторстві з С. Сейдаметовим видав книгу нарисів про героїв Радянського Союзу — кримських татар («Къараманлар: очерклер», 1973). Помер 1982 р. в Одесі.
1938 р. в с. Корбек, Крим, народився Сейран УСЕЇНОВ (19.03.1938–28.06.2018) —
філолог, лексикограф, укладач словників, викладач, перекладач, поет.
18 травня 1944 р. висланий до Узбекистану. 1965 р. закінчив філфак Ферганського педінституту. 1988 р. після повернення на Батьківщину присвятив себе просвітництву, виданню численних навчальних та методичних посібників, підручників, серії дитячих книг.
У 1998 р. вийшла друком окрема книжка дитячих віршів «Мен анамнен лаф этем!» («Я розмовляю з мамою!»). Багато його поезій було покладено на музику композитором Сервером Какурою. Найголовніша праця його життя — укладання «Російсько-кримськотатарського, кримськотатарсько-російського словника. 37 тис. слів» (2013) та великого чотиритомного «Російсько-кримськотатарського словника», останні два томи якого видані вже після смерті автора. Заслужений працівник освіти АРК, Лауреат Міжнародної премії імені Бекіра Чобан-заде (2008). Помер 28 червня 2018 р. у м. Сімферополі.
1980 р. в с. Ахумбабаєв Пайарикського району Самаркандської області Узбецької РСР
народився Айдер РУСТЕМОВ.
Муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Криму та член Консультативної ради з питань взаємодії України з арабськими та мусульманськими державами при Президентові України.
У 1988 р. повернувся з батьками до Криму. З 1996 здобував ісламські знання в Йорданії. В 2001 р. достроково закінчив університет Аль аль-Байт. У 2016 р. обраний Головою Духовного управління мусульман Криму та Муфтієм Криму.
1990 р. відкрилася перша Всесоюзна виставка кримськотатарських художників.
Виставка відбулась у кримському Будинку художника та була організована Координаційним центром відродження кримськотатарської культури та Кримською організацією Спілки художників України. Ініціатором виставки був мистецтвознавець Мамут Чурлу.