18 березня

 

1894 р. в м. Кефє, Крим, народився Яя ШЕРФЕДІНОВ (18.03.1894–29.01.1975) —
композитор, музикант, поет, фольклорист.

Після закінчення консерваторії в Москві (1931) повернувся до Криму, де очолив музичний відділ Сімферопольського радіокомітету. У 1937–1938 рр. був художнім керівником Кримськотатарського драмтеатру, а в 1938– 1939 рр. — Будинку народної творчості. У цей період написав музику до вистави Юсуфа Болата «Ишлеген тишлер» («Їсть той, хто працює»), музичної комедії «Арзы къыз» («Дівчина Арзи») та ін.
1944 р. був висланий в Узбекистан. Із 1956 р. бере активну участь в діяльності ансамблю «Хайтарма». Яя Шерфедінов був одним із засновників національної композиторської школи. Автор хорової сюїти «Юзюк оюн йырлары» («Пісня для танцю з обручкою»), «Кримської сюїти» для симфонічного оркестру, музичної комедії «Де ти, любов моя?» тощо. Як фольклорист, уклав кілька збірок народних пісень, які видав у Криму в 1925, 1931 та 1935 рр. Найповніша — «Звучить Хайтарма» — видана 1978 р. в Ташкенті уже після смерті композитора. До неї увійшли більш ніж 350 народних пісень, танцювальних мелодій і музичних легенд. Помер 1975 р. в Ташкенті, Уз РСР.

 

1910 р. в м. Севастополі, Крим, народилась Шафіка КУТДУСОВА (18.03.1910–18.04.1956) —
співачка (лірико- колоратурне сопрано), піаністка.

Закінчила Сімферопольське музучилище водночас за фахом вокал та фортепіано (1940). Із 1939 р. солістка Ансамблю пісні і танцю кримських татар, піаністка-акомпаніаторка, співачка Кримського радіокомітету. У концертному репертуарі — народні кримськотатарські пісні, класичні романси, арії з опер. 1941 р. переїхала в Казань, де стала провідною солісткою оперного театру. Виконувала головні партії класичного репертуару — Джильди в «Ріголетто» Верді, Тоски в «Тосці» Пуччіні, Розіни в «Севільському цирульнику» Россіні, Маргарити у «Фаусті» Гуно та ін. Після вислання кримських татар, 1950 р. звільнена з театру за «неблагонадійність». У 1950–1951 рр. працювала в джазовому колективі під керівництвом О.Лундстрема. Після перемоги в конкурсі вокалістів прийнята на роботу в Москонцерт. Виступала з І.Козловським, З.Долухановою, Р.Бейбутовим. Заслужена артистка Татарської АРСР. Померла 18 квітня 1956 р. в Москві.

 

1921 р. в с. Сімеїзі, Крим, народилась Селімє ЧЕЛЕБІЄВА (18.03.1921–26.10.1989) —
танцівниця, актриса.

1944 р. вислана з Криму. Провідна солістка ансамблю «Хайтарма» (1957). За 20 років роботи в цьому колективі поряд із класичними народними танцями «Тим-тим», «Агъыр ава вє хайтарма», «Эмир Джелял» артистка виконувала і танці інших народів світу, брала участь у театральних виставах ансамблю. Померла і похована в Криму.

 

1995 р. набрав чинності Закон України «Про скасування Конституції і деяких законів Автономної Республіки Крим».

У зв’язку з невиконанням Верховною Радою АР Крим постанов Верховної Ради України щодо приведення Конституції і законів АР Крим у відповідність із Конституцією і законами України, ВР України скасовує Конституцію АР Крим та посаду Президента Криму. Закон був ухвалений 17 березня 1995 р. Того ж дня Президент Л. Кучма його підписав. Документ набув чинності наступного дня. Центральна влада з Києва взяла під свій контроль усі силові структури в Криму, а ВР АР Крим скасувала свої антиконституційні рішення і відправила проросійського спікера С. Цекова у відставку. Із набранням чинності цього закону одна з найбільших політичних криз у Криму закінчилась повною перемогою Києва над проросійськими силами.

 

1988 р. в Криму пройшли масові пікети та мітинги з вимогою дотримуватися конституційних прав кримських татар.

Протести виникли як наслідок заборони радянською владою прописувати в Криму кримських татар, що автоматично позбавило їх прав на працевлаштування, освіту, медичне обслуговування та інших прав, гарантованих громадянам СРСР. 20 березня численний мітинг протесту проти утисків прав корінного народу відбувся в Сімферополі.

 

2014 р. підписано несумісний з міжнародним правом договір
про входження не визнаної міжнародною спільнотою т. з. Республіки Крим до складу Російської Федерації.

Цинічно порушивши міжнародні та двосторонні угоди, використовуючи відверту брехню про проведення дійства, яке офіційно Росія назвала «референдумом», а також щоб виправдати свою агресію та легалізувати спробу анексувати українські території, Росія підписала так званий договір про прийняття у склад РФ створеної за допомогою російських військ «Республіки Крим». 20 березня Держдума РФ ратифікувала договір майже одноголосно — проти виступив лише Ілля Пономарьов, четверо депутатів не голосували. Верховна Рада України заявила, що Росія зухвало порушила не тільки чинне законодавство суверенної України, але й фундаментальні норми міжнародного права.