17 березня

1889 р. в с. Аутка, Крим, народився
Халіл ЧАПЧАХЧИ (17.03.1889– після 1931) —
громадсько-політичний діяч, один із засновників
партії «Милли Фирка». Жертва сталінського терору.

За освітою медик, служив військовим лікарем на Північному флоті. Брав активну участь у створенні національної партії «Милли-Фирка» («Народна партія»). На Всекримському мусульманському з’їзді 1917 р. обраний членом Тимчасового Кримсько-Мусульманського Виконавчого Комітету. Делегат I Курултаю кримськотатарського народу. Відмовився від еміграції і, працюючи в правовому полі радянської держави, боровся за відновлення прав кримськотатарського народу. Нарком охорони здоров’я Кримської АРСР (1921–1928). Наприкінці 20-х років Х. Чапчахчи заарештований у справі «Милли Фирка», звинувачений у націоналізмі та засуджений до розстрілу. Після року в камері смертників Бутирської в’язниці смертну кару замінено 10 роками концтаборів і відправлено на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Подальша доля Халіла Чапчахчи невідома.

1992 р. в Києві розпочалась всенародна акція «Київ-92»,
організована учасниками національного руху кримських татар.

Акція тривала кілька днів. Учасники наполягали на зустрічі керівництва країни з делегацією Меджлісу, а також на ухваленні Верховною Радою України рішення про надання Криму статусу національно-територіальної автономії в складі України. На площі перед парламентом зібралось понад 500 осіб. На переговорах з учасниками акції кримських татар, заступник Голови ВР України Василь Дурдинець повідомив, що «ВР України не готова ухвалити політичну заяву про відновлення національної державності кримськотатарського народу». Після цього сотні силовиків підрозділу «Беркут» застосували проти учасників мітингу сльозогінний газ і кийки. Наступного дня на Михайлівській площі відбувся багатотисячний мітинг киян, який ухвалив резолюцію з вимогою визнання права кримськотатарського народу на відновлення своєї національної державності. Голова Меджлісу Мустафа Джемілєв звернувся до Президента України Л. Кравчука: «Вчинивши криваву розправу над мирною демонстрацією посланців кримськотатарського народу 19 березня в Києві, влада України, безперечно, заробила оплески шовіністів Криму, що ратують за відділення від України, бо основною організованою силою, яка стоїть на їхньому шляху в Криму, є кримськотатарський національний рух. Ми мали право чекати від української влади більшої розсудливості хоча б в ім’я власних інтересів».