13 березня

1888 р. в с. Айдаргази, Крим, народився
Мемет НУЗЕТ (Челебієв) (13.03.1888–04.05.1934) — письменник, поет.

Випускник «Зинджирли-медресе» в Бахчисараї. Писати почав під впливом революції 1905 р. У своїх творах широко використовував кримськотатарський фольклор. Виступав також у жанрі прози: повість «Селим сохта» («Семінарист Селім»), оповідання «Бакъытсыз къоранта» («Нещаслива сім’я»; обидва — 1910-і рр.) тощо. У 1920-х рр. учителював під Севастополем. Ці роки стали найпліднішими для нього: «Зевкъыма кете» («Мені цікаво»), «Къудалыкъ» («Сватання»; обидва — 1927), «Нишанлыма кеткенде» («У гості до зарученої»), «Койде къыш» («Зима в селі»; обидва — 1928). Дуже популярні в народі сатиричні та гумористичні вірші: «Ногъайнынъ адагъы» («Обітниця ногайця»), «Тюркюли намаз» («Пісенна молитва»), «Узун къулакъ азиз» («Довговухий святий») та ін. Окремі твори вміщено в післявоєнних кримськотатарських хрестоматіях з літератури. Помер у лікарні с. Коккоз, Крим. Частину творчого доробку втрачено під час виселення 1944 р., якої зазнали його дружина й дочка.

1936 р. в м. Алушта, Крим, народився
Сейдамет ХАЛІБАЄВ (13.03.1936–21.05.1999) — учасник національного руху.

18 травня 1944 р. 8-річним був висланий в м. Ангрен, УзРСР. У Національний рух включився на початку 1960-х рр.З мандатом представника жителів м.Ангрена кілька разів їздив у Москву зі зверненням до ЦК КПРС щодо повернення кримських татар на Батьківщину. У 1964 та 1967 рр. за надуманими звинуваченнями був засуджений до трьох років позбавлення волі. Один із найактивніших учасників «Московських подій» 1987 р. 1989 р. повернувся до Криму. 1990 р. був серед тих, хто ініціював скликання ІІ Курултаю кримських татар. Помер 21 травня 1999 р. в Сімферополі, похований на цвинтарі «Абдал».

1962 р. в м. Казані, Татарська АРСР, народився
Надір БЕКІРОВ — учасник національного руху кримських татар,
народний депутат Верховної Ради АР Крим (1994–1998). 
Кандидат філософських наук.

Секретар Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України (1999–2007). Засновник Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму». Автор статей «Право крымскотатарского народа на самоопределение», «Кримськотатарський рух і стратегія України в Криму: хроніка поразок».

1927 р. в м. Сімферополі, Крим, народився
Алі АЛІМОВ (14.03.1929-23.01.2018) — хореограф, танцівник,
засновник та керівник ансамблів «Учан-Су» («Водоспад») та «Фіданлар» («Паростки»).

Разом із матір’ю 18 травня 1944 р. висланий в Узбекистан. Там захопився хореографією. Навчався в хореографічному училищі при Великому театрі в Москві у відомих педагогів: Г. Уланової, І. Мойсеєва, Б. Мессерера. Лаурет І Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (1957). 22 роки прожив в Одесі. 
1989 р. повернувся до Криму. Створив ансамблі «Фіданлар» та «Учан-Су» (1990). Колектив «Учан-Су» об’їздив з концертами майже всі міста Криму та України, більшість країн Європи, став лауреатом багатьох міжнародних фестивалів. Алі Алімов виховав десятки танцівників, які нині працюють у багатьох професійних колективах. Помер 23 січня 2018 р. в м. Сімферополі.