28 лютого
1902 р. у м. Кезлев, Крим, народився Ісмаїл БУЛАТОВ (28.02.1902–25.09.1975) —
генерал-майор, учасник Другої світової війни.
У 1937 р. закінчив Військову академію в Ленінграді. На початок Другої світової війни був військовим комісаром 120-ї стрілецької дивізії. Брав участь у визволенні Одеси та Кенігсберга. Кавалер трьох орденів Червоного Прапора, ордена Кутузова II ступеня, ордена Богдана Хмельницького II ступеня. У березні 1943 р. йому присвоєне звання генерал-майора. Після виходу у відставку (1945) оселився в Одесі, оскільки проживання в Криму йому як кримському татарину було заборонене. Почесний громадянин м. Одеси. У Сімферополі іменем Ісмаїла Булатова названа одна з вулиць міста. Помер 25 вересня 1975 р. Похований в Одесі.
1910 р. в с. Деніз-Байчі, Крим, народився Осман АМІТ (28.02.1910–17.03.1942) —
поет, перекладач, журналіст.
Закінчив факультет кримськотатарської мови та літератури Кримського педагогічного інституту. Працював у газеті «Яш къувет» («Молода сила»), журналах «Яш ленинджилер» («Молоді ленінці») та «Эдебият ве культура» («Література і культура»). Розробив підручники з кримськотатарської мови «Тиль ве язы инкишафы дерслиги» («Підручник мови та правопису») та «Буюклер элифбеси» («Буквар для дорослих»). Збирав фольклор, писав вірші, перекладав на кримськотатарську мову твори Т.Шевченка, М.Лермонтова, О.Пушкіна. Опублікував дві збірки поезій «Биринджи баразна» («Перша борозна», 1933) і «Меним баарим» («Моя весна», 1934). Під час Другої світової війни був підпільником у с. Джага-Кушчу, де працював директором місцевої школи. Заарештований і розстріляний нацистами 17 березня 1942 р. в Саках, Крим.
1917 р. в м. Сімферополь, Крим, народився Багаудін АЄДІНОВ (28.02.1917–01.07.1992) —
музикант, легендарний трубач, педагог.
Під час навчання в ФЗУ (фабрично-заводському училищі) в групі cамодіяльності почав грати на трубі. У 1937–1938 рр. у складі ансамблю об’їздив увесь Крим. Його називали трубачем від Бога. На початку Другої світової війни мобілізований, але згодом отримав броню та повернувся в театр, який продовжував працювати в роки окупації. Ставили вистави «Арзы-къыз», «Алтын бешик». 18 травня 1944 р. висланий в Узбекистан. Там присвятив себе педагогічній діяльності, розвитку та збереженню музичної спадщини кримськотатарського народу. 1990 р. повернувся в Крим. Помер 1 липня 1992 р. в м. Сімферополі.