23 лютого
1918 р. розстріляний Номан ЧЕЛЕБІДЖІХАН (1885–1918), політик, громадський діяч,
публіцист, перший голова уряду Кримської Демократичної Республіки (1917),
перший обраний муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі й Білорусі. Автор тексту кримськотатарського гімну.
Поет, слова його вірша «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!») стали національним гімном кримськотатарського народу. Один з організаторів першого Курултаю кримських татар у листопаді — грудні 1917 року, входив до складу комісії з вироблення проєкту Конституції Кримської Народної Республіки. 4 січня 1918 р. Челебіджіхан подав у відставку з посади глави Уряду, а вже 14 січня більшовики заарештували його як керівника контрреволюції й кинули до Севастопольської в'язниці. 23 лютого він був без суду страчений революційними матросами в Карантинній бухті. Понівечене тіло Челебіджіхана викинули в море. У Сімферопольському державному архіві Автономної Республіки Крим під грифом «секретно» зберігається телеграма, надіслана особисто Леніним у лютому 1918 р., з розпорядженням стратити Н.Челебіджіхана.
1919 р. знищена редакція щоденної газети «Міллет» («Нація»).
За наказом Другого Кримського крайового уряду Соломона Крима (існував із 15.11.1918 р. по квітень 1919 р.) була знищена редакція кримськотатарської газети «Міллет». Цей друкований орган відігравав значну роль у політичному та громадському житті кримських татар першої чверті XX століття. Після обшуків у працівників редакції розпочалися масові арешти. Під вартою опинилися кримськотатарські лідери С. Хаттатов, А. Озенбашли, Х. Чапчакчі, А. Ільмій. Їх звинуватили в сепаратизмі та союзі з Туреччиною.
1930 р. в с. Демерджі, Крим, народився Мухсім ОСМАНОВ (23.02.1930–05.01.1997) —
учасник кримськотатарського національного руху.
18 травня 1944 р. разом з родиною висланий в Узбекистан. 1953 р. увійшов до групи представників кримськотатарського народу, які виборювали право на політичну реабілітацію в Москві. 1976 р. разом із сім’єю повернувся в Крим. Того ж року проти нього відкрили кримінальну справу «Про порушення паспортного режиму». 24 листопада 1976 р. засудили на 2 роки позбавлення волі, але, оскільки він мав інвалідність, суд дозволив відбувати термін умовно. На початку 90-х брав участь в організації Комітету у справах депортованих народів, відродженні кримськотатарського театру, створенні газети кримськотатарською мовою «Достлукъ» (з 1992 — «Къырым»). Помер 5 січня 1997 р. в Сімферополі.
1938 р. в с. Чамли Озенбаш, Крим, народився Іззет ІЗЕДІНОВ (23.02.1938–16.02.2021) —
учасник кримськотатарського національного руху.
18 травня 1944 р. разом з батьками висланий до Узбекистану. Активіст національного руху з 1957 р. Ініціатор проведення II Курултаю. Один з 15 представників кримськотатарського народу на розширеному засіданні Комісії Ради національностей Верховної Ради СРСР з національної політики та міжнаціональних відносин. Делегат II-го та III-го Курултаю кримськотатарського народу. 1995 р. повернувся в Крим і разом з родиною оселився в Сімферополі, в будинку, зведеному власними руками. Помер 16 лютого 2021 р. в Сімферополі.
1940 р. у с. Бахчи-Елі, народився Іззет АБЛАЄВ (23.02.1940–20.10.2017) —
художник-живописець, ювелір, кераміст.
18 травня 1944 р. висланий в Узбекистан. У 1973–1977 рр. працював директором комбінату прикладного мистецтва худфонду УзРСР. 1991 р. повернувся до Криму. Член Спілки художників СРСР (1990), Національної спілки художників України (1992), заслужений художник Автономної Республіки Крим (2006). Створив декоративні керамічні фонтани у санаторії «Узбекистан» (Сочі, 1976) та Оренбурзі (1987), декоративний рельєф на фасаді автовокзалу в Бухарі (1978), декоративний рельєф панно «Музика» на Будинку культури авіабудівників у Ташкенті, 1980). Виготовив ювелірні прикраси: жіночі пояси «Тим-тим» (1992), «Бахчі-Елі» (1991–1992), сережки «Промінь» (1999). Твори митця зберігаються в колекціях Кримськотатарського музею культурно-історичної спадщини (Сімферополь), Художнього музею Бахчисарайського історико-культурного та археологічного музею-заповідника (Бахчисарай), у художніх галереях та приватних зібраннях Узбекистану, України, Великої Британії, Німеччини, Канади, Фінляндії, РФ. Помер 20 жовтня 2017 р. в Сімферополі.
2014 р. на заклик Меджлісу відбувся мітинг, присвячений пам’яті Номана Челебіджіхана.
На мітинг зібралося близько 15 тисяч осіб. Учасники ухвалили заяву про загрозу територіальній цілісності та суверенітету України, а також про невідповідність чинної Конституції Автономної Республіки Крим інтересам багатонаціонального кримського суспільства, зокрема, відсутності у ній права кримськотатарського народу на самовизначення в складі України. Була ухвалена резолюція з вимогою припинення повноважень Верховної Ради АРК та проведення дострокових виборів.