13 лютого

1937 р. у м. Сімферополі, Крим, народився Заур ІБРАГІМОВ — художник-графік.

18 травня 1944 р. висланий до Узбекистану. Член Спілки художників СРСР (1980) та Спілки художників Росії (1992). Відомі роботи: «Пастух» (із серії «По гірському Алтаю», 1987), «1944, 18 травня», «Мамині помічники» (із серії «Спогад із дитинства» (1997). 2022 р. в Кримськотатарському музеї культурно-історичної спадщини в Сімферополі вперше експонувалися понад 70 робіт Заура Ібрагімова. Працює в рідкісних техніках: мецо-тинто, офорт, ліногравюра. До Криму так і не повернувся. Живе в м. Бійську Алтайського краю РФ.

1916 р. в Бахчисараї народилась Саїде АРІФОВА (13.02.1916–09.08.2007) —
у роки Другої світової війни врятувала від розстрілу та депортації єврейських дітей.

У роки Другої світової війни, працюючи завідувачкою дитсадка в Бахчисараї під час німецької окупації, ризикуючи власним життям, врятувала від розстрілу та депортації 88 єврейських дітей. С. Аріфова приховувала національність своїх вихованців, діставала фальшиві документи та медичні довідки, видаючи єврейських дітей за кримських татар.
Після визволення Криму від нацистів, разом з іншими кримськими татарами була вислана з півострова до Узбекистану. Перед виселенням повторно врятувала єврейських дітей, цього разу від депортації, надавши НКВС їхні справжні метрики.
У 90-х роках повернулась до Криму. 2017 р. вийшов у прокат художній фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва» на основі трагічної долі С.Аріфової. Померла 9 серпня 2007 р. в Сімферополі.

1933 р. в с. Токлук народився Рефат ЧАЙЛАК (13.02.1933–30.10.2021) —
поет, громадський діяч, учасник кримськотатарського національного руху.

18 травня 1944 р. висланий в Узбекистан. Ще студентом Ташкентського гідромеліоративного технікуму активно включився в національний рух за відновлення прав свого народу.
1954 р. переїхав у Краснодарський край, де продовжив громадську діяльність. Делегат II-го (1991) та III го (1996) Курултаїв кримськотатарського народу.
1994 р. повернувся до Криму. Автор чотирьох поетичних збірок. Основна тема його творів — туга за Батьківщиною. Свою позицію щодо анексії Криму Рефат Чайлак відобразив в останніх віршах — «Миллий девлет олмагандже» («Поки не буде національної держави»), «Вакъыт кельди» («Час прийшов»), «Милий куреш» («Національна боротьба»), «Башымызны эгмедик» («Ми не зламалися»), «Къоркъкъан олсакъ» («Якби ми злякалися»), опублікованих на сторінках газети «Къырым» та в журналі “Йылдыз”. Помер 30 жовтня 2021 р.

2001 р. Рада Міністрів АРК затвердила «Постанову про деякі заходи стабілізації міжконфесійних відносин в АРК».

Формально ця постанова врегулювала міжконфесійний конфлікт, який спровокували представники Московського патріархату в с. Капсихор (сучасне Морське Судацького району). Архієпископ Сімферопольський і кримський Лазар вирішив до 2000-річчя Різдва Христового на місці старого мусульманського кладовища встановити великий християнський хрест заввишки 10 м. 10 січня 2001 р. обурені місцеві жителі знесли хрест. До конфлікту долучилися воєнізовані проросійські формування. Після втручання кримської влади й ухвалення Постанови конфлікт вдалося загасити.